МОНГЫР Г.
МОНГЫР ШАЛДЫРГА Г.
разг. (букв. тело расшатывается).
Знобит, ломит.
    Пайвылын пӱжӓлт шӹцшӹ монгыржы кӱкшӹ штабель вӹлнӹ шалгымашеш шалдыргаш тӹнгӓльӹ, варажы гӹнь кайынок кожге кижӓш тӹнгӓльӹ. В. Сузы. Полдывек. Из-за того что Пайвыл стоял на высоком штабеле, его (букв. его вспотевшее тело) начало знобить.
    – Мӹнь (Петр) постоялый двор пӧртӹшкӹ пырышым. Монгыр шалдыргаш тӹнгӓльӹ, платя вӹкӹ кузышым. Н. Игнатьев. Вурс мардеж. – Я (Пётр) зашёл в дом постоялого двора. Меня (букв. тело) начало знобить, я залез на полати.