терминов: 139
страница 2 из 3
сосун Пондіс ошкыс чӧс туйсӧ кыйны Савать Васьлысь. Асьсӧ и кык нёньпом пиянсӧ на вердӧ. Ю. Васютов, Тӧдысь Савать Вась.
жеребёнок-сосун Сиктъяс гӧгӧрын аръявылыс мӧдісны кывсьыны кӧинъяс. Найӧ то ӧтилаысь, то мӧдлаысь джагӧдавлыны ыжъясӧс, куканьясӧс, нёньпом чаньясӧс. В. Юхнин, Алӧй лента.
подсосный Практикант Петяӧс лекарствоясӧн мӧдӧді нёнясьысь порсьпиянӧс бурдӧдны. Пырӧмаӧсь энь порсь дорӧ кыкӧн, порсь видзысь анькӧд. М. Турубанов, Пӧрччис гачсӧ. кп. нимасись, нимасись порсьпиян, удм. нонӥсь, нонӥсь парсьпи
подсосные поросята
подсосный период, лактационный период удм. нонон дыр
подсосный период, лактационный период
белокрылый клёст — Кальсыяслӧн — куим рӧд. Коми пармаын олӧны ставныс, тӧв и гожӧм. А ті кыйӧмыдӧсь ниа колльӧн вердчысь кальсыясӧс. Ниавывсаясыс медся ичӧтӧсь −−−. А. Одинцов, Кальсыяс.
поярок — Васька Петыр вина юӧмысь бурдӧдчанінысь воӧма. Ловъя юрӧн. Оз пӧ сэсся кӧсйы некор вомас босьтлыны. — Эн сӧр. Порсьлы кӧ нигӧн петас и... А. Попов, Мыйсяма йӧз. удм. пыгыли
поярок
скр. сс. пескоройка Сам пыдди [сирлы] пысалӧны ловъя нигыль, кодӧс позьӧ корсьны ю берегдорса вутшъяс улысь. И. Коданёв, Югыд войяс.
вс. пескоройка А сёй латкаын пӧжӧм ёді яесничаыс нӧшта нин чӧскыд, кык вок нигыляӧн тӧрыт кыйӧмаӧсь. Джуджыд Сюнтысь. И. Торопов, Гымӧбтіс керка шӧрын.
червь, червяк, дождевой червь Тувсов ытваыс, гашкӧ, весьт кыза пуктӧма шактарсӧ туй саяс, вӧр пӧлӧныс. Ковмас кӧ сам вылад нидзулыд, сэтысь и позьӧ корсьны, шактар увсьыс. Г. Юшков, Чӧскыд вотӧс — сьӧлаоз. кп. нидзыв, удм. нӥзили
соболь Низьыд абу тулан, оз сяммы пуавнысӧ, сійӧн оз и кыпӧдчы мусьыд. Некытчӧ кӧ нин воштысьнысӧ лоӧ, сэки сӧмын кавшасяс пуад да дзебсяс медся сук лыскаинас. Г. Юшков, Чугра. кп. низь, удм. низь
соболий мех Уна вӧлі и ур, и сьӧдбӧж, и тулан, и низьыс. Новгородса купечьяс радейтісны дона низь куяс да сьӧд руч куяс. Тайӧ добранас найӧ вузасисны саридз сайысь волан тӧргӧвӧйяскӧд. Г. Фёдоров, Сиктса асыв. кп. низь кучик, удм. низь ку
соболёнок кп. низьпиян, удм. низьпи
соболья нора кп. низь поз
куньи −−− и ӧтлаӧдлыны кӧ найӧс, эня-аяӧс, бур и понпиян вермасны чужны, бӧрйы сэсся сӧмын медся бурсӧ, мамыс кодь нырисаӧс да батьыс кодь кузь кокъясаӧс. Сэтшӧм поннад сэсся позьӧ джуджыд лымйӧдз низь-тулан бӧрсяыд вӧтлысьны. Г. Юшков, Чугра.
иж. третий слева олень в упряжке
сс. кастрировать, холостить кп. нимтны
липовый мёд удм. беризь чечы
скользкая улитка
лесной лемминг Узисны челядь кокниа. Майшасьӧмыс эз вош ни эз быр. Быд вӧрса тӧдтӧм шы вылӧ садьмывлісны −−−. Оз жӧ тай вӧрад войнас ставӧн узьны: кӧнкӧ акнитлас сюзь, кышакылӧны нитш сёйысь вӧрса шыръяс. Е. Козлова, Векньыдик ордым.
73ном
комар Виж бордъяса гырысь номъяс ляскысисны сэки бан бокъясас [Виринеялы], и сійӧ эз дӧзмы на вылӧ: мед юӧны, шогмӧ на кӧ вирыс. Г. Юшков, Чугра. кп. ном, удм. нымы, чибинь
личинка комара И быд лявутыс тӧдӧ, кытӧн найӧ [номъяс] чужӧны. Оз на ков ва гуран корсьны, зэр ва улӧ пуктӧм шомӧсад на, видзӧдан да, жуӧ ном гагйыс −−−. Г. Юшков, Верӧстӧм.
мелкие летающие насекомые, гнус Но лысва вылад вӧвъясыд оз зэв водлыны, весиг быглясьнысӧ кос вылын радейтӧны и то гожӧмнас, кор ном-гебйыс вывті дӧзмӧдӧны. Г. Юшков, Пияна ош. кп. ном-геб, удм. нымы-кибы
превращение личинки в комара −−− видзӧдліс [Галя] лупа пырыс [разӧдӧм ёкмыльсӧ] и нинӧм на торъялӧмсӧ эз казяв: медся паськыда олан «Аедес» рӧдӧ кыскис ном гагсӧ, гашкӧ, муртса-муртса кузьджыкӧсь вӧліны. Коліс номйӧ пӧрӧмсӧ нин видзӧдлыны. Г. Юшков, Верӧстӧм.
комариное жало Васӧд идз помас гӧгӧр нин ӧшаліс бордъяссьӧм номйыс. Ӧти ном сэсся, мыйӧн косьмыштіс шонді водзас, паськӧдіс бордсӧ да лэбзис сылы [Галялы] ки вылас, пондіс сатшкавны нырсӧ, но нырыс куснясис на, эз пыр. Г. Юшков, Верӧстӧм.
мотыль Нӧшта на тешкодьтор тӧдмалі: оз позь корсьны ном чутік −−−. Буретш сы вылӧ ок и горша босьтӧ ёкыш и кельчи. Он торкав — эн пов, «Коми му». удм. шарака
1. гусеница Ӧні найӧ [лэбачьяс] зіля лэбалісны ӧтарӧ-мӧдарӧ да корсисны нидзувъяс, номыръяс, пучӧйяс, гут-гаг, медым вердны да кыпӧдны борд выв ассьыныс чужанторъяснысӧ. Кор на найӧ бордъяссясны... Е. Козлов, Сырчик поз. удм. нумыр 2. червь Тані деда-внукалы ёна ковмис вӧласьны пуртъяснаныс, мед босьтӧм тшакъясын эз коль ньӧти номыр туй. А коляс кӧ тай, шоныдінад да чӧскыдінад ӧдйӧ и рӧдмӧ, пузьӧмӧн пузьӧ номырыд... И. Торопов, Тян. кп. номыр, удм. нумыр
превращение в куколку удм. мунё пӧрмон
наездник удм. нумыр быдтӥсь кибы
кокон удм. нумыр бинет
крестовик удм. вотсась чонари
случиться, быть в периоде течки — Урӧс пороз лӧсьӧдӧма [Турдӧ Мишӧ], да кыкысь да куимысь лоӧ вайӧдлыны мӧстӧ. Видзӧда да, бара нин нӧйтчӧ. Г. Юшков, Чугра. кп. нӧйтчыны, удм. бызьылыны
случная корова Осеменаторӧн уджаліс сійӧ [Тыра Наталь] да сельпо лавкаӧджык вурксьӧдлывліс, сойбордйӧдыс ковмыліс вайӧдлыны нӧйтчысь мӧс дінад. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.
случной период кп. нӧйтчан кад, удм. бызьылондыр
случка
случка, течка кп. нӧйтчӧм, удм. бызьылон
случиться, быть в периоде течки
сыворотка
норица (болезнь вымени коровы) А сэсся петшӧрыд и збыльысь бур лекарство. Мӧсъяслысь вӧрасьыс нӧрича бурдӧдӧ. Петшӧр бурдӧдӧ сьӧлӧм, «Войвыв кодзув».
сс. головастик удм. нушыйыр
тупой коготь кп. ныж гыж
94ныр
1. нос — Кор шондіыс бура шонтӧ, сэки тюленьяс кайӧны йи вылӧ. А ошкыс, казялас да, кыссьӧ на дінӧ и сэтшӧм ӧд сюся — сьӧд нырсӧ, мед оз казявны мореса зверъяс, лапанас сайӧдӧмӧн. Г. Дуркин, Вой мореяс пыр. кп. ныр, удм. ныр 2. клюв Но, дерт жӧ, медся тӧдчанаыс да дивӧ кодьыс сылӧн [уркайлӧн] — падвежа крукыльяса ён нырыс! И. Торопов, Ме верма, батьӧ! кп. ныр, удм. ныр 3. жало −−− но ном кымӧр эз кӧсйы кольччыны, вӧтчис бӧрсяньыс, повтӧг атакуйтіс; посньыдик пиратъяс олӧмнысӧ жалиттӧг сюйсисны-пырӧдчисны синмӧ и пельӧ, доймана сутшйӧдлісны быдлаӧ, кытчӧ сӧмын мӧрччыліс налӧн ёсь нырыс. И. Торопов, Митя да Маша.
большой кроншнеп — Ми нюр шӧрас резинӧвӧй пыжӧ лӧсьӧдчим, вевттьыштім асьнымӧс неуна чальясӧн. Этійӧ ныра куликыс вермис войбыд лэбавны ӧтарӧ-мӧдарӧ нюрсӧ вомӧн да ещӧ на и горзігтыр. Е. Афанасьев, Гӧрд лунӧ. удм. кузь ныро вутури
1. морда, рыло Колян тӧлӧдз медся интереснӧйӧн понйыс вӧлі Петыр Вась Сандыр Мишлӧн. Нырбукыс бульдоглӧн, гӧныс сы кодь жӧ дженьыд да шыльыд. Кокъясыс дженьыдӧсь, весь кузя сӧмын. Е. Афанасьев, Мӧдей Паш ордын. 2. горбинка носа Но Мортыд век на лючки гӧгӧрволіс сійӧс [Дзолюкӧс], ки улас кӧ сюрас сукарторйыс, пыр нин нюжӧдас. Либӧ кутшӧм любӧ кывзыны, кыдзи сійӧ зыралӧ ном-гебйӧн вильӧдӧм нырбуктӧ, пыктыштӧм нэриник на сюръястӧ. Е. Рочев, Дзолюк.
морда Лабич вылын нюжвидзысь кань корсюрӧ восьтлывліс син пӧвсӧ −−−. Кыкнан пельыс сылӧн вӧлі лестукъясӧн чашйӧма, ныр-вомыс ёна парсалӧма и. И. Торопов, Ме верма, батьӧ! кп. чука, удм. ымныр
основание клюва кп. ныр вуж
восковица
надклювье