терминов: 2902
страница 40 из 59
насиживаемое яйцо Уськӧдчис [энь сюзь] мудзӧмысла тырӧм лола айыс вылӧ, мед лэбзьылас на кытчӧкӧ, и вӧрзьӧдіс скӧрмӧмысла чорзьӧдӧм бӧжнас пӧжан колькъяссӧ. Г. Юшков, Чугра.
насиживать, насидеть, выводить, вывести Мукӧд тулыс шоныд локтас, пӧтка поздысяс, кольк ваяс, пуксяс пӧжны. А сэсся друг швачнитас лёк кӧдзыд. Энь пӧтка кынмыны кутас, эновтас позсӧ, колькъясыс и кынмасны. Г. Фёдоров, Сиктса асыв. кп. пӧжны
насиживание кп. пӧжӧм
насиживать, выводить птенцов — Пӧжсис [дозмӧр]. Мый не пӧжсьыны! Гожӧмнас сэні эгӧ уджалӧ. Кынмалӧм бӧрын сӧмын пондім кыскасьны... Ювеналий Иваныч шуӧ вӧлі — вит пи пӧ лоӧма И. Торопов, Дозмӧр чукыль.
наседка Кыкнан баржавывса палубаыс вӧлі тырӧма трюмысь петӧм войтырӧн. Йӧзыс гораа варовитісны −−−. Челядя нывбабаяс, пӧжсьысь курӧгъяс моз, пукалісны чукӧрӧн, видзисны ныв-пиянсӧ ваӧ усьӧмысь. А. Размыслов, Курыд зарава. удм. пукись курег
наседка
период насиживания кп. пӧжӧм кад
уд. мошка Босьтам кӧть гебйӧс. Вашка вылын шуӧны сійӧс гат. Кослан гӧгӧрын — пӧим ном, Черныб гӧгӧрын — чипус, Глотовоын — ташка... Ю. Васютов, Менам Удора.
1959пӧк
икра Юын таво рӧдмӧма уна чери. Ытва вӧлі ыджыд, дыр сулаліс, эз пырысь-пыр усь, и буракӧ, кульман пӧкйыс эз косьмы бадьяс вылӧ, эз кынмы ни, а ставыс ловзис. И. Торопов, Тіянлы водзӧ овны. кп. пӧк, удм. мызь
метать икру — Сё морӧ, колӧ жӧ эстшӧма асьтӧ песны, сы ылнаӧдз катны моресянь... — ышловзис старик. — Мед сӧмын пӧк да нек лэдзны... И. Торопов, Тян. кп. пӧк лэдзны, удм. мызь лэзьыны
икрометание удм. мызь лэзён
яловый
яловая рыба
икринка — Сӧмын жаль овлӧ, кор кульмысь [чери] шедӧ, кор пӧкйыс нин лювалӧ-петӧ... Сійӧ жӧ пелядьыс пӧ сё сюрс пӧк чирйӧдз лэдзӧ... И. Торопов, Арся сьыланкыв.
икряной Пӧкъя налимъяссьыд юквасӧ сёйигмоз пӧльӧ висьталіс, кыдзи Лыскосӧ кӧинъяс нуӧмаӧсь, гусялӧмаӧсь вель уна свежӧй чери тшамъясьыс, быд вой пӧ шӧйтӧны, омлялӧны керка дорын. К. Бажуков, Руа вояс пыр. кп. пӧка, пӧка чери
икряная рыба
полезный Пӧрысь морт ёна стрӧжитіс, медым ми, челядь, некор эг лэптӧй сизьяс, кӧкъяс да мукӧд посни лэбачьяс вылӧ кинымӧс. Ставныс найӧ пӧльза вайысь бордъя ловъяс. А. Одинцов, Сизь поз.
полезные дикие животные удм. пайда сётӥсь кыр животнойёс
полезная птица удм. пайда ваись тылобурдо
порода А пон чукӧрас сэні кутшӧмыс сӧмын эз вӧв. Кукань ыдждасянь кепысь ыдждаӧдз. Коді кутшӧм пӧрӧдаысь, он гӧгӧрво. Е. Афанасьев, Мӧдей Паш ордын. кп. порода
селекция удм. выжы поттон
старый Татьяналӧн верӧсыс усьӧма война вылын. Ӧтик керка пӧв, неыджыд сарай да карта, кӧні олӧ ӧти мӧс. Пӧрысь нин да этшаник йӧвсӧ сетӧ. Ф. Микушев, Рӧштво дырйи. кп. пӧрись, удм. пересь
старый самец Мишка дрӧжжитан киясӧн босьтіс тулансӧ. — Мый ыджда, — шензьыштіс сійӧ. — Пӧрысь ай ещӧ. В. Юхнин, Алӧй лента.
старый козёл Музакӧд ӧти гидйын олӧ зэв нин пӧрысь ай кӧза, Ерофей. Сійӧ сэтшӧм нин пӧрысь, мый вылысыс быдсӧн нитшсялӧма. Е. Афанасьев, Верстьӧяслы мойд.
старый петух, старый самец Ме садьми водз и ылысянь-ылысянь кылі чушкӧм шы: чув-чув! Чу-фиши! — Тайӧ ай тар, пӧрысь петук койт вылас юравны локтӧ, — чӧла висьталіс Вань дядь. А. Некрасов, Тар койт.
старая самка
дичь, птица Октӧм пищальӧн Павел веськӧдчис сылань, кодарӧ лӧзовтіс-лэбис пӧтка. Но бара на эз мойви Павеллы. Сьӧла водзджык казяліс сійӧс да жбырӧбтіс, ӧвтчысь коз лап сӧмын колис сы пыдди. Г. Юшков, Чугра. кп. пӧтка, удм. кыйкай
птичье крыло удм. тылобурдо бурд
птичник
птицеводство удм. тылобурдо вордон
птичий зоб Пӧткаяс зобйын артмӧ аслыссяма мельнича. Тайӧ отсалӧ налы ӧдйӧджык изны-небзьӧдны сёянсӧ. И. Коданёв, Югыд войяс.
птичья стая Сэсся лун сьӧмӧснас кымӧръяс кыптісны, оръясисны, разалісны, мыччысис шонді да пӧткаяслӧн кельӧбъяс ми весьтті ӧти бӧрся мӧд, видзӧдам, кутісны лэбавны, пыр выліджык и выліджык. В. Балибасов, Вӧліны вӧралан местаяс.
птичье яйцо
осенний отлёт
миграция птиц, перелет птиц
птенец
птичье гнездо
печ. божья коровка Со ӧти ув кузя котӧртӧ гӧрд мыш вылас сьӧд чутъяса кыз пӧчӧ-бобӧ. Г. Фёдоров, Сиктса асыв.
добыча, пушнина «Мездыны колӧ урсӧ Шарик вомысь, — пыр и чужис юрын мӧвп. — Арын тайӧ урыс — прӧмыс, небыд зарни, шулӧны, а ӧні дзик нинӧм вылӧ оз шогмы. Оз позь гожся урсӧ лыйны!» А. Одинцов, Пос.
промысел Тӧдӧмысь, Удора оз вермы вердны асьсӧ няньӧн. Коркӧ прӧмыс отсаліс. Во 25 сайын на райпотребсоюзлӧн охотовед меным висьталіс, мый районсӧ во чӧж вермас вердны няньӧн сӧмын вӧралысьяслӧн прӧмысыс. Ю. Васютов, Пӧль-пӧчлӧн му вылын.
промысловая белка Найӧ [вӧралысьяс] виччысисны кад, кор позяс шуны, мый вӧр пу кольлӧн урожайыс эз сирзьы тавося доналӧм шондіысь, мый тайӧ свежӧй коль вылӧ локтас уркай, а уркай бӧрся −−− вӧтчас и прӧмыслӧвӧй ур. В. Юхнин, Алӧй лента.
промысловое рыболовство Видз-му министерстволӧн туялӧм серти, 1915 воын Эжва вылын прӧмыслӧвӧй чери кыйӧм абу вӧлӧма, ӧти-кык тыв эм быд деревняын, но лӧсьӧдӧма дзик сы могысь, медым аслыныс вылӧ неуна кыйыштны. В. Трапезников. Миян край.
прудовая рыба удм. прудысь чорыг
прудовое рыбоводство
уходить от преследования, прыгая с дерева на дерево (о белке, кунице) Тадзи некымынысь вӧчлі, но быд пӧрйӧ, кор урыс кутас пуавны, [пон] уськӧдчӧ водзӧ да пыр и воштӧ зверьсӧ. А. Одинцов, Бур пон.
прыгающая с дерева на дерево куница (при преследовании) Мӧдысь лыйис Иван дядь, но, тыдалӧ, пуалысь туланлы эз веськав. Пу увъяс вылысь киссьысь лым бус серти тӧдчис зверьлӧн пышйӧмыс. В. Торопов, Мудер зверь.
1998пуга
тупой конец яйца Ӧтнасӧн [Клим] некор на эз юлы да ачыс аслыс тешкодьӧн кажитчис. Куим кольк дорвыв юис ёсьладорсӧ да пугаладорсӧ розьӧдӧмӧн. Сэсся и коньяк румка пӧрӧдіс. В. Напалков, Томъяс.
уд. пуночка, или снежный подорожник Ме тӧкӧтьӧ ваас эг усь, гӧлӧссӧ тӧді да, но, думайта, ӧні и сюрин пунӧй моз лэчкӧ. А поп-батюшко чери дозйӧс нин киас босьтӧма. Ю. Васютов, Шондіа вой.
песчаное место, где купаются куры или лесные птицы Муныштіс водзӧджык Виринея да вужля аддзис, а лыа чук вывсьыс пуртік туй, пож пасьта гурана и гӧнъяс — вомӧна гӧрд сераӧсь и эзысь дорӧса сьӧдӧсь. Г. Юшков, Чугра.