устать
сов.
1) мудзны; жуймунны, жуньмунны, лешмыны, лешсьыны
   уставшая прич. лошадь жуймунӧм вӧв
   глаза устали син мудзис
   устать от ходьбы ветлӧдлӧмысь мудзны
   я устал просить мудзи корны
   она устала ждать сійӧ мудзис виччысьны
   устать от бега котӧртӧмысь лешсьыны
2) дӧзмыны
   устал просить дӧзми корны