устать
сов.
1) мудзны; жуймунны, жуньмунны, лешмыны, лешсьыны
уставшая прич. лошадь жуймунӧм вӧв
глаза устали син мудзис
устать от ходьбы ветлӧдлӧмысь мудзны
я устал просить мудзи корны
она устала ждать сійӧ мудзис виччысьны
устать от бега котӧртӧмысь лешсьыны
2) дӧзмыны
устал просить дӧзми корны