терминов: 2902
страница 50 из 59
откармливать Бӧръя кадас садьсявны кутісны и карын олысьяс −−−. Ӧні со, Сыктывкарса пенсионеръясыд Ыбад воасны да арӧдз олӧны: кодкӧ порсьясӧс тшӧгӧдӧ, кодкӧ чипан-петукъясӧс быдтӧ. В. Безносиков, Чужан сиктын олам-вылам. удм. куайытыны
откорм кп. тшӧгӧдӧм, удм. куайытон
густой мех кп. тшӧк гӧн
щётка (на ногах лошади) Саврас вӧрзис, петіс конюшня дорысь да мӧдіс рӧдтыны вӧла туй кузя миян грездлань. Гуньгӧ-мунӧ, каттьӧ тшӧткиа кокъяснас туй, ӧтарӧ-мӧдарӧ кузь бурысьыс шылькъялӧ сьылі вылас. А. Одинцов, Саврас.
тупая морда Найӧ мездісны мам-мойсӧ саксьыс да лэптісны ки выланыс, сэсся дзум лэдзисны орчча пыжса клеткаӧ. Зутш да зутш пыр и сетыштіс мойыс ён да тшӧтшыд нырнас клетка вевтӧ −−−. Г. Юшков, Ловъя лов.
закруглённое ухо Кык пон, пемыдруд лёзь гӧнаӧсь, тшӧтшыд пеляӧсь да лэдзӧм бӧжаӧсь, санъяс кодьӧсь и эмӧсь, тшӧтш собисны кӧръяс бӧрсяыс. Г. Юшков, Бива.
щетина — Но-о, шуин жӧ «ош рӧдысь», — нерыштіс Костяӧс Славик. — А тэ гӧнсӧ малыштлы, гӧнсӧ! Дзик порсьлӧн кодь чорыд, тшӧть быттьӧ. Л. Палкин, Тӧдтӧм зверь. кп. шӧтана, удм. зу
вс. щурёнок, мелкая щука — Но и сёрнитігад бура шмонитны вӧлі кужӧ. Коркӧ, паныд лоим да, шуӧ вӧлі меным: ме пӧ эськӧ и тэ моз абу рыбак, но том сирпиянӧс пӧ, тшулюкъясӧс, ёна жӧ радейта. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
ступенчатый хвост
2460ты
лёгкое, лёгкие Начкасян луныс Ӧльӧшлы праздник. Рытнас быд кутшӧм жаркоесӧ вӧчас. Муссӧ ӧтнассӧ пуас да сэсся жаритас. Тыяссӧ картупелькӧд пуас, мед сёйнысӧ небыд лоӧ. Е. Афанасьев, Менам Ӧльӧш друг. кп. ты, удм. ты
обыкновенная, или озёрная чайка
внутренности, потроха ...Геня некымын лун нин уджаліс виасянінын. Рытъясын гортӧ воліс мудз да пӧшти некытчӧ эз петавлыв. Удж вылысь быд волігӧн сьӧрсьыс вайліс кор ты-мус, корсюрӧ кӧр яй тор, и баба-внука олісны пӧта. Я. Рочев, Кык друг. кп. тымус, удм. тымус
озёрная рыба кп. ты чери, удм. ты чорыг
2464тыв
маховое перо удм. тылы
основание крыла
опахало пера удм. тылыбурд
корень пера, основание пера
стержень пера
невтяжные когти
пернатые удм. тылобурдоос
2471тыра
стельная, жерёбая, супоросая, суягная, щённая — А миян овмӧсын став пемӧсыс тыра, — шпыньмуніс Марпаыс да ёсь синъяссӧ чӧвтліс меланьӧ. Г. Торопова, Тэ ас морт жӧ. кп. тыра, удм. пияно
жерёбая кобыла Со, ылын, мамыслӧн мышкыс тыдалӧ, волӧма мыйлакӧ и бӧр нин конюшнялань ордымӧд восьлалӧ. Эм некымын тыра кӧбыла, вот-вот чанясясны. Со и дежуритӧ Пенӧ Пекла на дінын. В. Напалков, Ме тэнӧ радейта.
первотёлка Тайӧ тыра куканьсӧ и босьтісны сэсся гозъя. Коля отсаліс петкӧдны сійӧс картасьыс да веситӧдны, а сэсся катӧдны машина кузовӧ. Г. Юшков, Юрыд усьӧ. удм. ветыл
стельная корова Сылы [Сандралы] кажитчис, быттьӧ неминуча-шог кытшласьӧ керканыс гӧгӧр, корсьӧ пыранін да оз куж восьтны игансӧ. Ӧтчыд мыйкӧ чорыдакодь кылӧ таркмуніс, ыджыд тыра мӧсныс ли, мый ли картааныс вӧрзьӧдчыліс. Г. Фёдоров, Зын турун. кп. кӧта мӧс, удм. валы скал
полный выводок Но казяліс Ӧньӧ тшӧтш и сійӧс, мый кодъяскӧ таті мунлӧмаӧсь нин, полошуйтӧмаӧсь нин тыра позтыръяссӧ да, тӧдӧмысь, и шочмӧдӧмаӧсь лыйсьӧмӧн. И. Торопов, Оштӧ эн лый кыкысь.
щённая собака
супоросая свинья
суягная овца Асьныс-ӧ сэсся ветласны кодлыкӧ песла ли турунла, ли вӧвнысӧ сӧмын сетласны −−−, а нажӧткаыд локтӧ. Кыскасян додь и вӧралан нарт, ыджыд тыра ыж и дӧра пома — ӧдйӧникӧн мыйсӧ эз вай вӧлыс! Г. Юшков, Чугра. кп. тыра баля, удм. пи ваёно ыж
осеменить, случить, случать Нёль тӧлысь бӧрын кроликӧс тырсьӧдӧны нин. Сёрман кӧ, сійӧ госсялас да быдтысьысь мамӧн оз нин ло. Ӧдйӧ быдмысь кролик, «Войвыв кодзув». удм. бызьылытыны
осеменение, случка удм. бызьылытон
случиться, оплодотвориться — А зэв на и бура ветліс вӧлыд, некытчӧ эз сувтлы. Йӧгралы нин, шуан, видзан-а, — вӧрзьыліс нин быттьӧ Бияр да бергӧдчис на. — Ветлӧ на эськӧ да. Оз нин тырсяв. Г. Юшков, Бива. кп. тырсявны, удм. бызьылыны
бесплодный, яловый
яловая корова
нестельная, яловая, нежерёбая, несупоросая, несуягная — Тэнад мӧскыд вӧлі пӧрысь, сэсся эз нин вӧв вӧрысь,— шмонитӧны [Татьяналӧн] вокъясыс. — Таво абу нин нӧйтчӧма, мӧскыд тыртӧм, сэсся йӧвтӧ дыр оз нин сет. Ф. Микушев, Рӧштво дырйи. кп. тыртӧм, тыртӧм мӧс, удм. муры, муры скал
яловая, нестельная корова
уд. перо И со нин ми асьным индеецъяс. Кыськӧ быдӧн нин аддзӧма катша-ракалысь бӧж тычувъяс да найӧ чурвидзӧны миян картузъясын, юрсиын, пель сайын. Ю. Васютов, Шондіа лун.
озёрно-речная рыба
(йӧралӧн) лопатообразные рога
ящерица живородящая — Мыйӧнкӧ тэныд коммунистъясыс ёна жӧ нин солыштӧмны. — Али тэныд эз? Нэмтӧ мырсин ош моз, а бур гач кокад эз волы. Ставыс сэтчӧ муніс, ад горшас. Пармаыс куштӧм жыдач кодь лоис, сӧмын кӧнкӧ-кӧнкӧ тювӧйяс кольӧмны. Е. Афанасьев, Кӧза сюр вылын бобув.
синьга Сэсся ӧти баржа вылысь шкиперлӧн гӧтырыс бара на кокньӧд вайыштіс сылы [Латкинлы]: Сьӧд утка кельӧб дізьгысис-пуксис Колва шӧрас, да нывбабалӧн пыр и шусис сэтчӧ: Тюксейыс! Г. Юшков, Кысь ме тэнӧ корся?
тюлень — Кор шондіыс бура шонтӧ, сэки тюленьяс кайӧны йи вылӧ. А ошкыс, казялас да, кыссьӧ на дінӧ −−−. Г. Дуркин, Вой мореяс пыр.
фифи удм. вожпыдтули
нижний рот
угодье, охотничье угодье Син водзӧ сувтіс кызь восайса серпас. Сёян быри да ылыс вӧр керкасянь бать гортӧ куясӧн мӧдӧдіс, ачыс ещӧ на кӧсйис кытшовтны угоддьӧсӧ. В. Торопов, Мудер зверь.
2495удж
нельма Эз на коль и час джын, а изьваса локтіс нин. Кӧр доддьын гырысь чуманъясын вайис гӧрд чери — сьӧмга, чери пӧк, удж (нельма). А. Панюков, Нёбдінса ярманга.
рабочая лошадь Мед босьтны бурджык урожай (ёнджыкасӧ куйӧд ради), видзисны эз этша скӧт: мӧсъясӧс, куканьясӧс, ыжъясӧс, и, дерт жӧ, уджалан вӧвъясӧс. П. Сельков, Ловъя сӧмын нимыс.
лет. подуст удм. чучы
2498уж
жеребец Кӧзяин лэччис пос кузя, локтіс Пеган дорӧ да нимкодьпырысь тапкӧдыштіс вӧвсӧ, гӧгӧрбок видлаліс, абу-ӧ кыткӧ доймӧма ли, мый ли. Вердаса ужлӧн эз сулавсьы, кокъясыс сідзи и йӧктісны. Г. Фёдоров, Сиктса асыв. кп. жӧребеч, удм. уж
2499уж
уж обыкновенный — Тані, Тян-ю пӧлӧныс, шочиника олӧны. Ужъяс пӧ тай татшӧмъясыс лоӧны. −−− кӧть и коркӧ паныдасяс ужыд, немтор сійӧ оз кер. Весиг ядыс пӧ абу сылӧн. И. Торопов, Тян. кп. уж, удм. вож кый
2500ужпи
жеребчик удм. ужпи