сов.
1) крукасьны, мытшасьны, конъясьны, сунтшиктыны
споткнуться о порог тагӧсӧ мытшасьны
конь споткнулся вӧв сунтшиктіс
2) джӧмдыны, крукасьны
споткнуться при чтении трудного слова сьӧкыд кыв лыддигӧн крукасьны
споткнуться на трудном деле сьӧкыдтор вӧчигӧн джӧмдыны
с. крукасьӧм, мытшасьӧм, конъясьӧм, сунтшиктӧм
сов. сійӧ жӧ, мый: споткнуться
сов. разг. (ас кадӧ) казявны
спохватиться вовремя ас кадӧ казявны
спохватился, что не запер дверь казяліс, мый ӧдзӧссӧ эз игнав
нареч. веськыдвывсянь, веськыдладорсянь, веськыдвылын
справа от дороги туйсянь веськыдвылын
нареч. веськыда, колана ногӧн, морт вылӧ видзӧдтӧг
справедливо упрекать веськыда кыскавны (шуасьны)
справедливо оценить веськыда донъявны
ж. веськыдлун, веськыд кузя (вӧчӧм)
справедливость слухов йӧзкост сёрнилӧн веськыдлун
стоять за справедливость веськыд кузя сулавны
◊ отдать справедливость кому-чему книжн. колӧ веськыда шуны
-ая, -ое
1) веськыд
справедливое решение веськыд кывкӧртӧд
справедливый судья веськыд ёрдысь
он строг, но справедлив сійӧ стрӧг, но веськыд
2) справедливӧй, оланпас вылӧ мыджсяна
справедливое требование справедливӧй корӧм
3) веськыд, ина
ваше возмущение вполне справедливо тіян скӧралӧмыд тырвыйӧ ина
сов. что
1) пасйыны
справить день рождения пасйыны чужан лун
2) прост. ньӧбны, босьтны, лӧсьӧдны
справить пальто пальто лӧсьӧдны
Ⅰсов.
1) с чем вӧчны, эштӧдны, бергӧдны, помавны
справиться с работой удж эштӧдны
не справиться с поручением тшӧктӧмтор не вӧчны
2) с кем-чем вермыны, венны
справиться с болезнью бурдны, висьӧм вермыны
справиться с противником вӧрӧгӧс вермыны
3) прост. кого велӧдны
погоди, я с тобой справлюсь нӧрӧвитлы, ме тэнӧ велӧда
Ⅱсов. о ком-чём тӧдмавны
справиться о здоровье больного тӧдмавны висьысьлысь дзоньвидзалун
справиться по телефону телефон пыр тӧдмавны
ж.
1) тӧдмалӧм, юасьӧм
навести справку офиц. юасьны
2) справка (юасьӧм вылӧ вочакывъя кабала)
справка с места работы уджаланінсянь справка
м. юӧра небӧг, справочник
телефонный справочник телефон номеръяса небӧг
-ая, -ое
юӧр сетан
справочное бюро юӧр сетанін
несов.
1) смотри: спроситься
2) юавсьыны
что спрашивается в задаче? мый юавсьӧ задачаас?
3) вводн.сл. юавсьӧ
и что ему нужно, спрашивается юавсьӧ, мый жӧ сылы колӧ
какой же из него, спрашивается, руководитель? юавсьӧ, кутшӧм нӧ сійӧ веськӧдлысь?
с.
1) прессуйтӧм, топӧдӧм
2) топалӧм, чорзьӧм, пуксьӧм
сов. что личкавны, топӧдны
сов. топавны, чорзьыны, пуксьыны, личкысьны
сено спрессовалось туруныс пуксьӧма, личкысьӧма
несов. кого-что спринцуйтны, резны
сов. разг. кого вӧтлыны, тодмышкавны
спровадить непрошеного гостя тодмышкавны кортӧм гӧсьтӧс
сов. смотри: провоцировать
сов. смотри: проектировать
м.
1) юалӧм
спрос — не воровство юалӧм — абу гусялӧм
2) эк. инӧм, юасьӧм, колӧм, корӧм
на этот товар нет спроса тайӧ вузӧсыс оз ин
спрос вызывает предложение юасьӧм кыскӧ ас бӧрсяыс вӧзйӧм
◊ без спроса разг. юасьтӧг-висьтасьтӧг
сов.
1) кого юавны
спросить по истории историяысь юавны
спроси, когда он будет дома юав, кор сійӧ гортас лоас
постучали в дверь и спросили нового жильца тотшкӧдчисны ӧдзӧсӧ да юалісны выль олысьӧс
2) что, чего юавны, корлыны
спросить книгу у кого-нибудь кодлыськӧ небӧг корлыны
3) что с кого перйыны, корны
эти деньги с меня спросят тайӧ сьӧмсӧ менсьым корасны
сов. разг.
1) кого, у кого юавны, юасьны
ушёл не спросясь деепр. юасьтӧг муніс
2) безл. 3 л. спросится с кого юаласны
кому много дано, с того много и спросится кодлы уна сетӧма, сылысь уна и юаласны
за ложь с тебя строго спросится пӧръясьӧмсьыд тэнсьыд стрӧга юаласны
нареч. разг. унйылысь, унзільпырысь
не расслышал спросонок унйывсьыс эз кыв
нареч. разг. сійӧ жӧ, мый: спросонок
несов. от спрыгнуть
автоматчики с танка спрыгивали автоматчикъяс чеччалісны танк вывсьыс
сов. чеччыштны
спрыгнуть с крыльца кильчӧ вылысь чеччыштны
мн.ч. перен. прост. ньӧбӧмтор пожъялӧм
сов. разг. что
1) пызйыштны, пызнитны
спрыснуть бельё дӧрӧм-гач пызйыштны (утюжитігӧн)
2) перен. пожъявны, пожйыштны
спрыснуть обнову пожъявны ньӧбӧмтор
несов. лингв. что кадакыв мортавны, вежлавны (морт, лыд, кад да наклонение серти)
несов. лингв. мортасьны (кадакыв йылысь), вежласьны (морт, лыд, кад, наклонение серти)
с. лингв.
1) спряженньӧ, мортасьӧм (кадакывлӧн вежласьӧм морт, лыд, кад да наклонение серти)
глаголы первого, второго спряжения первой да мӧд спряженньӧа кадакывъяс
парадигмы спряжения мортасян бала
сов. что веськӧдны
спрямить путь туй веськӧдны
сов.
1) кого-что дзебны, сайӧдны
спрятать деньги в сундук тылӧсӧ сьӧм дзебны
спрятать беглеца пышъялысьӧс дзебны
2) что тупкыны, дзебны, сюйны
спрятать руки в карманы кияс дзебны зепъясӧ
спрятать голову под крыло юр сюйны борд улӧ
сов. дзебсьыны, сайӧдчыны
спрятаться в кустах сайӧдчыны кустъяс сайӧ
сов. кого повзьӧдны
спугнуть птиц кайясӧс повзьӧдны
м.
употребляется лишь в составе выражений:
под спудом дзебасын
◊ из под спуда дзебасысь, дзебӧминысь
м.
1) лэдзӧм
спуск флага дӧрапас лэдзӧм
спуск корабля на воду ва вылӧ караб лэдзӧм
2) мынтӧдӧм, лэдзӧм
собаки с цепи понйӧс чеп йылысь мынтӧдӧм
3) лэччӧм
спуск с горы гӧра вылысь лэччӧм
4) усьӧм
спуск петли гӧрӧд усьӧм
5) чой, кыр
крутой спуск крут чой
6) пезьдӧдан
нажать на спуск курка личкыштны курӧк пезьдӧдан вылӧ
◊ спуску не давать кому разг. вӧля не сетны, не пӧвадитны