фиалка кочкарная, видз. сьӧлӧм турун
кочковатый луг
Ачым ме шензя жӧ — кысь сэк [война воясӧ] ми коддьӧм челядьыслы эбӧсыс шедлі, медым бабаяскӧд орччӧн тайкӧ ас выланым гӧрны колхозлысь муяс, ытшкыны гӧрбуш-косаӧн коскӧдз вутшкӧсь видзьяс, вундыны, вартны... Чужан муын — ковтӧмӧсь, «Войвыв кодзув».
кп. кочкаа видз, удм. муӵо возь
кочковатая ложбина
Ляпкыдик сук коз пуяс чуткасисны ёсь йыла емӧн, мукӧдлаті ковмыліс писькӧдчыны син куньӧмӧн. Вутшкӧсь сёнъяс вуджигӧн кокъяс пидзӧсӧдз вӧйласисны болскӧдчысь няйтас. Я. Рочев, Му вежӧм.
белоус обыкновенный, видз. епӧтош
кожица, кожура, видз. кыш², эж
удм. выл ку
горные лиственничные леса
масличное растение
удм. вӧё будос
олива, оливковое дерево
удм. вӧйпу
верхний лист
Кӧчанъясысь кыза кулим вылыс коръяссӧ да бура вердім вӧвъясӧс, торйӧн нин медся омӧльтчӧмаяссӧ. И. Торопов, Но-о, биа бордаяс!
кп. йылісь лист
новый росток
Быдмӧ [майтӧг турун] ёнджыкасӧ юяс пӧлӧн, видзьяс вылын, кустъяс гӧгӧр. Дзоридзалӧ июньсянь сентябрӧдз. Паськалӧ му веркӧсас куйлысь вожъясӧн; вожъясыс вужъясьӧны да выль быдтасъяс сетӧны. Висер Вась, Мый колӧ тӧдны бурдӧдчан турунъяс йылысь.
вторичный лес
Выль пӧрӧдчан техника пырттӧдз вӧр овмӧсын уджалысьяслӧн медшӧр могыс вӧлі кольны пӧрӧдчӧминас посни коз-пожӧм пуяссӧ. Та вӧсна и выль вӧрыс бӧр ӧдйӧ быдмыліс. В. Надуткин, Видзны-дӧзьӧритны парманымӧс.
подвой
удм. выльдон будос
новая культура
Гортас локтӧм бӧрын Тикӧн Максимовичлы рыт и асыв звӧнитісны, юасисны райкомсянь, кыдзи мунӧ выль культураяс кӧдзӧм. В. Куратов, «Радейтам тэнӧ, Олеся».
новина
Нянь век вӧлі медся донаторйӧн. Буретш нянь ради пӧльяс ректылӧмаӧсь тылаяс, весавлӧмаӧсь да вӧчлӧмаӧсь выль муяс. А. Петрунев, Кодарлань воськовтас сикт.
кп. виль му, удм. выль му
отпрыск, видз. выль чаль
Керӧс помын, ю весьтын, и збыль пӧрысь ниаяс пиялӧмаӧсь выль петасъясӧс, подуланыс быдтӧны. Весьтаныс плавкнитчӧмаӧсь, быттьӧ видзӧны посни челядьсӧ. В. Иванова, Керка-пӧль.
новый сорт
Лӧмӧсь картупель, кӧть и оз сісьмы, но... мед эз жӧ «нянялӧма» кодь вӧв. Выль муын, этшаник куйӧдӧн пуктӧмӧн лӧмыс вочасӧн бырӧ. А чӧскыдлуныс кӧ шӧркодь, бурджык вежны выль сортӧн. И картупельлы колӧ дӧзьӧр, «Войвыв кодзув».
кп. виль сорт
разводить новый сорт
Шуны кӧ, абу нин и лёк — выль сорт [картупельлысь] верми рӧдмӧдны да нӧшта гортын кык сорт эм. И картупельлы колӧ дӧзьӧр, «Войвыв кодзув».
новый сорт пшеницы
...Иван мӧдіс ылі му помӧ. Колӧ видзӧдлыны, кыдзи быдмӧ выль сорт шобді, кодӧс вайлісны Кировысь. Н. Гонев, Тувсов йи вылын.
уд. поросль
Матын керка дорас сэтшӧм кыддзыс и абу. Ставыс том кыдз, шуласны на — выль туту. Е. Афанасьев, Пурзьӧмын ар пом.
отпрыск, видз. выль петас
— Тулыснас, вужсяньыс, быд вуж дінӧ вит-ӧ-квайт выль чаль чепӧсйӧ, жебджыкъяссӧ ӧтарӧ вундавны колӧ. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
плодородный
А кӧні бурджык да вынаджык муыс? Дерт жӧ, ю да ёль бокын, кӧні ваыс и югыдыс тырмӧджык, кӧні уна сё вояс чӧжӧн мусиныс тшӧг турунӧн да кыддза-пипуа корйӧн кызаммис да вынсяліс. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
кп. вына, удм. удалтӥсь
сильные корма
Кадыс сёр нин, сентябрь тӧлысь, шуам, няньыс дзикӧдз выйӧ воны оз нин вермы. Да кӧть и августнас. Позьӧ татшӧм няньсӧ босьтны да вӧчны вына кӧрым. И абу вывті ёна сьӧкыд вӧчны сійӧс. И. Коюшев, Ӧтка овмӧс бӧр оз вужъясь.
плодородие, видз. му вын
удм. удалтонлык
плодородная земля
А таӧдз Виталий Кузьмич мӧдӧдліс Зосимӧс гӧрны – – – Роман Григорьевичлӧн керка йӧрысь эжасӧ. Кык додь куйӧд вайис и. Небыд, вына му лоис картупель улӧ. В. Напалков, Шойтӧм крест.
кп. вына му
плодородная почва
А мӧд ёль дорын шочджыка овлысь небыд-веж лыска ниаяс лыбӧдчӧны, лӧсялӧ налы сэтчӧс вына мусиныс... И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
удм. удалтытӥсь музъем
плодородный чернозём
— А мӧй нӧ! Мед унджык куйӧд вӧлі. Миян вӧр муястӧ ӧд ёна колӧ куйӧдалны. Абу Украинаад кодь вына сьӧд муяс миян. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
девясил британский, видз. вижъюр турун
удобрить, поднять плодородие
Став му вылас кӧ петкӧдны, куйӧдыс эськӧ эз и тырмы, а ичӧтикаӧн разӧдӧмнад некысь оз и волы няньыд, и ыліджык мусӧ шуисны коськӧм улӧ кольны, а матісӧ ӧдйӧнджык вынсьӧдны – – –. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.
кп. вынсьӧтны
удобренная земля
Лада олӧм пуксьыліс «Боец» колхозад, лада. Судзсяна олім. Бура вынсьӧдӧм, небыд муяс вылад идйыд сӧмын пуритӧ-быдмӧ, сюыд весьт кузьта шепта гыалӧ-лайкъялӧ. В. Безносиков, Ок, и мортлӧн олӧм!!
кп. вынсьӧтӧм му
стать плодородным
А кӧні бурджык да вынаджык муыс? Дерт жӧ, ю да ёль бокын, кӧні ваыс и югыдыс тырмӧджык, кӧні уна сё вояс чӧжӧн мусиныс тшӧг турунӧн да кыддза-пипуа корйӧн кызаммис да вынсяліс. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
кп. вынсявны
неплодородная земля
Коми муыд абу Краснодарскӧй крайса да лунвыв обласьтъясса муяс кодь, кӧні, кыдз шуласны, сатшкан кӧ телега вож, телегаыс быдмас. Миянлысь вынтӧм муястӧ важӧн нин тӧдлӧмаӧсь. П. Сельков, Кыр горув исковтӧ Чуклӧм.
кп. вынтӧм му
истощённая земля, видз. изгармӧм му
Колхозъяс дырйи изӧрмӧдӧм, турунзьӧм мусӧ кӧ выльысь путкыльтан-гӧран, гӧрд сёй на и кыптас. А вынтӧммӧм му вывсьыд озыр урожайтӧ босьттӧм нин лоӧ. В. Безносиков, Чужан сиктын олам-вылам.
кп. вынтӧмсялӧм му
маслёнок, видз. выя тшак, масленик, масльӧ
кп. вӧрмасляк, удм. вӧёгуби
ем. груздь настоящий, видз. бур ельдӧг, ельдӧг, прамӧй ельдӧг
Учёнӧйяс чайтӧны, мый нимсӧ [ельдӧглы] сетлӧмаӧсь тшакыслӧн вильыд, быттьӧ выйӧн мавтӧм, веркӧсыс вӧсна. Емваын да Удораын шуӧны выя груздь да выядор. А. Ракин, Ельдӧг.
лаготис малый, видз. хара турун
маслёнок, видз. гоб, масленик, масльӧ
купальница европейская, видз. горадзуль, молля купальнича, юра купальнича
газон
Вермас ӧмӧй лоны ыджыдджык радлун, кор аддзан ассьыд быдтӧмторъястӧ! Аддзан карса быд клумба да газон вылысь, том гозъяяслӧн венчайтчан таксиясысь, йӧз киясысь! В. Ширяев, Князь ныв.
кп. газон, удм. газон
брюква, видз. калига
Ачым на капустасӧ быдта, быдтор на вӧдита и, картупель и галанка, лук и чеснок. А эсійӧн, ӧгурцы-помидорнад, ог тажъясь, мед том йӧзыс сійӧн ноксьӧны. Н. Куратова, Висьтасьӧм.
удм. галанка
л. скат. шсык. неспелый, незрелый, видз. вотӧм, кисьмытӧм, кын
Кӧть эськӧ и, шуам, уна татшӧм вузасьысьыс лючки кисьмытӧм на вотӧс вылас медводз уськӧдчӧ – – –, аслыс ӧд сылы не сёйны галясӧ, ӧшинь вылас сулӧдыштӧм бӧрын базар вылас катӧдӧ да вузавлӧ вӧрӧ дзик нин мунны вермытӧмъяслы... И. Торопов, Кык чукчи.
почка; серёжка
Кӧнсюрӧ чепӧсйисны нин веж турун йывъяс: коръя пуяс, быттьӧ нӧбасьысь нывбабаяс, бӧръя лунъяс кутісны гар пытшкын ассьыныс сира коръяссӧ — он и казявлы, регыд кутасны сяргыны тӧвру улын асланыс выль паськӧмӧн. И. Тарабукин, Палялӧм.
кп. гар, удм. пучы
покрыться серёжками, зацвести