терминов: 2902
страница 22 из 59
уд. щелкун кп. кӧсгаг
уклейка
косуля, или дикая коза удм. косуля
свиязь
наземное насекомое
серая утка Ӧндрей удитіс нин воны ты мӧдарӧ, кань моз кыссис уткаяслань. Но косысь утка гоз аддзис сійӧ да вӧлі дась чеччыны пукаланінысь. В. Юхнин, Тундраса бияс. удм. турынчӧж
выводок серой утки Воим баддя кыркӧтшаинӧ, кытысь Поликарп мойяс оланінсӧ тӧдіс, а сэні косысь котыр уялӧ, мамыс гырсяӧсь нин пияныс, сӧмын оз на лэбавны. Г. Юшков, Ловъя лов.
утёнок серой утки А ӧти пи бара тюльскысис да кыркӧтшлань уйыштіс, мой пырмӧсӧ воштысис, −−− и мойыс, буракӧ, зырӧдіс сы вылӧ, бӧр вӧтліс. Петіс косысьпи да кыркӧтш пӧлӧныс ва пыдӧстіыс чепӧсйис −−−. Г. Юшков, Ловъя лов.
муравей Вӧрса кайяс дзольгӧны да уна ног, пуысь пуӧ жбыръялӧны, быттьӧ дзебсясьӧмӧн ворсӧны. А кодзувкоткарын мый вӧчсьӧ! Коткодзувъяс жуӧны, пырӧны-петӧны. Г. Фёдоров, Эзысь сюра кӧр.
кудахтать Сера дозмӧр-мам, пуысь пуӧ пуксьылӧмӧн, ылітікодь гӧграліс да дугдывтӧг котсис. И. Торопов, Тян. кп. готсьыны, удм. котканы
выводок Налӧн мамыс, мелі да ыджыд сьӧлӧма кӧндозмӧр, вайис ассьыс котырсӧ гулыд ягӧ. Некымын лун помся томулов чӧсмасисны кисьмӧм чӧдйӧн. М. Ладанов, Вӧрса мойд. кп. котыр, удм. улӥ, пиулӥ
выводковая птица
пчела общественная
распадение выводка
кобыла Ӧтчыд миян керка дорӧ волісны кык пемӧс. Ӧтиыс ыджыд, а мӧдыс дзоля. Бать шуӧ, мый тайӧ вӧв да сылӧн кагаыс. А мам шуӧ, мый тайӧ кӧбыла да сылӧн чаньыс. А пӧль шуӧ, мый тайӧ пӧ йӧзӧс вердысьяс. С. Терентьев, Сочинение. кп. кӧбыла, удм. кобла, эрвал
кобылье молоко Люцияӧс оз позь шуны мичаӧн, но и абу мисьтӧм. Тулыснас ныр бокъяссӧ берин ӧдӧлитлӧ, кӧбыла йӧлӧн ӧти кадӧ мыссьыліс, да эз отсав. В. Напалков, «Кӧсъя тӧдмасьны...». кп. кӧбыла йӧв, удм. кобла йӧл
выкидыш кобылы
жеребёнок-кобыла удм. пинал кобла
вс. кобылка (кузнечик) — Визулінтіыс кылӧдчигӧн, чирк самалӧмӧн, миян −−− шуӧны сійӧс кӧбылкаӧн, кватитлӧ вӧлі сын, весиг −−− мича сын тшапнитлӧ, но комыд-каръюсыд эз веськавлы... И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
холодолюбивая рыба
холоднокровный удм. кезьыт виро
холоднокровные животные
1073кӧза
коза Петавліс [Сандра] да чӧскыд сынӧднас чӧсмасигмоз кильчӧ помысь лым весалыштіс, кӧзалы сёян петкӧдіс. Г. Фёдоров, Зын турун. кп. кӧза, удм. кеч, гурт кеч
козлёнок самка Выль во водзвылын миян тӧвся жырйын тотшъяліс нин кӧза баля... Но мыйлакӧ корӧсьын кышӧдчыштіс сӧмын менам школаысь локтӧм бӧрын, кор ме сы дінын бергала, мыш вывсӧ гыжъяла-мольӧда. А. Одинцов, Роза.
парное козье молоко — Вай кӧзатӧ лысьты, — шуӧ. — Нэмӧс нин мӧс вӧра йӧвсӧ эг юлы. — Тайӧ абу мӧс, кӧза. — Кӧза вӧра йӧв, сідзкӧ. Е. Афанасьев, Кӧза сюр вылын бобув.
козий хлев Ывлаӧдз, кӧза гид сайӧдзыс, колльӧдіс Ӧльӧксанӧс Мариналӧн батьыс. Дас кымын кӧза тыдалісны гид дорас, ӧктісны лым вывсьыс дадь ректӧм бӧрын кольӧм турун ёгсӧ. Г. Юшков, Воййыв турун, еджыд дзоридза.
козий пух кп. кӧза гӧн, удм. кеч гон
козье молоко Мӧс йӧв дінӧ велалӧм мортлӧн медводдзаысьсӧ менам весиг юрӧ дикмыліс, кӧза йӧлыс дурмӧдыштіс быттьӧ. Ӧльӧксанъясын и узим, а сэсся и мевъялі сэтчӧ. Кӧза йӧлыс чӧскыдӧн кутіс кажитчыны. А. Одинцов, Роза. кп. кӧза йӧв, удм. кеч йӧл
козья шкура Гежӧдика, но волывлісны жӧ сиктас тестя-тьӧщаыс. И карӧ ветлігъясӧ тестьыс сувтлывліс. Карас сійӧ кӧза яйсӧ да куяссӧ инавны ветлывліс. Г. Юшков, Воййыв турун, еджыд дзоридза. кп. кӧза кучик, удм. кеч ку
козлёнок Колӧ вӧлі кӧть неуна гӧгӧрвоны психикасӧ строительяслысь, кодъяс коркӧ волісны татчӧ овтӧм ді вылӧ моз, −−− ӧд тані эз быдмыны ни дикӧй картупель, ни пӧтӧс виноград, эз котравны кӧзапиян. В. Юхнин, Тундраса бияс. кп. кӧзапиян, удм. кечпи
козий рог Телепит лои Ӧльӧксанлы кутыштны кӧзаӧс сюрӧдыс да тошсӧ ӧти сайысь малыштны. Дзик матӧдз локтіс да ӧти кинас тшӧтш кутчысис кӧзаыслы сюрас, сэсся и мӧднас. Г. Юшков, Воййыв турун, еджыд дзоридза.
козья борода Дерт, сё пемӧсыд сэні эз вӧв, дас ӧтиӧс али мый арталіс Ӧльӧксан. И збыльысь, вӧлӧм, лысьтӧны найӧс, кӧзаяссӧ, и збыльысь, вӧлӧмкӧ, тошкаӧсь. Г. Юшков, Воййыв турун, еджыд дзоридза. кп. кӧза тош
1083кӧин
волк И, збыльысь, кӧиныс лажыньмунлі, быттьӧ чеччыштны нин лӧсьӧдчӧ, но сэсся бӧр ыдждӧдчис, сувтса сувтіс шоша вылас дзор гӧныс, и вӧлись нин вурксьӧдіс −−−. Г. Юшков, Воййыв турун, еджыд дзоридза. кп. кӧин, удм. кион
волчье логово Медводдза диверсиясӧ найӧ вӧчисны Куусамо−Юнтусранта костын, машина туй вылас. Кӧинъяс моз ылісянь сэтчӧ локтісны. Кӧиныд пӧ тай оз жӧ матысьтӧ вӧрӧд, кӧні аслас гуыс. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. удм. кион гу
волчья шкура Но мӧд лун асывнас Коля эз кӧсйы мунны кӧинъяс бӧрся, ыстысис бабыс висьӧм вылӧ. Ме ышӧді Коляӧс шыдӧсӧн, кодӧс сетасны кӧин ку вылӧ. А. Коми, Кӧин яй. кп. кӧин кучик, удм. кион ку
волчонок Аким Вань сетіс кӧинпилы кӧр тыяссӧ. Кытчӧ на, чайтан, и тӧрас сылы та мындаыс? А сійӧ тай эз шӧйӧвош, зэв ӧдйӧ и тшавкӧдіс ставсӧ. Г. Юшков, Кысь ме тэнӧ корся? кп. кӧинпиян, удм. кионпи
волчье гнездо, волчье логово Вань дядь висьталіс, мый кӧръяс веськалӧмны кӧин позйӧ, сэки пӧ найӧ оз пышйыны ылӧ, ылӧдлӧны поз дінсьыс. Е. Рочев, Батьлӧн ордым. кп. кӧин поз, удм. кион кар
стая волков Йӧзыс, Салдат, некор эз вӧвлыны да оз и лоны ӧткодьӧсь −−−. Ӧти — тӧлка и вына, а мӧд — омӧлик и ныж. Кӧин стаяын и то кодкӧ медвына эм, и сійӧ — вожак... И. Торопов, Тян. кп. кӧин стая
гон волков
истребление волков
зерновка удм. тысь сиись бозго
1092кӧк
кукушка обыкновенная Сёрнитігкостіыс −−− мӧдлапӧвса пожӧмӧ шытӧг шлывкнитіс-пуксис кутшӧмкӧ лэбач, ыджыдкодь, рудов, кузь бӧжа. — Кӧк, — шӧпнитіс дедушыс. И. Торопов, Тян. кп. кӧк, удм. кикы
кукушечье яйцо кп. кӧк кольть, удм. кикы пуз
куковать Сэні, дзоридзалысь пашкыр льӧм кустъяс пӧвстын, сьылісны нин водз садьмысь лэбачьяс. Мӧдлапӧлын сьӧлӧмтӧ вӧрзьӧданаа кӧкис кӧк... И. Торопов, Митя да Маша. кп. кӧкны, удм. кикыны
кукование Тайӧ медбӧръя кӧкӧмъяс, регыд сэсся позтӧм кӧклысь он кут кывны гӧлӧссӧ. Оз прӧста шуны: «Нянь воис — кӧк виньдіс йикиӧн». И. Коданёв, Сьылӧй, лэбачьяс, сьылӧй... кп. кӧкӧм, удм. кикон
глухарка Кӧндозмӧр, гӧн сертиыс кӧ, шедлӧма лэчкас, но нинӧм абу кольӧма сыысь, ёкмыльӧсь гӧнсьыс ӧтдор. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. кӧндозмӧр, удм. кендукъя
пуночка, или снежный подорожник Но босьтнытӧ колӧ на кужны. Таӧ Эжва Перымын челядьӧс велӧдӧны ичӧтысянь. Муртса сувтасны кок йылӧ, дзугъясӧн нин ноксьӧны. Медводдза лымсянь кыйӧны жоньясӧс, кӧнсыкайясӧс, войкытшса пышкайясӧс. В. Тимин, Эжва Перымса зонка.
тетёрка Кӧнтаръяс орлытӧг кургӧны пуяс вылын, кывзан да быттьӧ турун пиын визувтысь шоръяс дзольгӧны. В. Торопов, Медбӧръяысь вӧралӧм. кп. кӧнтар, удм. кентур
рябая окраска Быри сёяныс. Пондісны разӧдчыны коді кытчӧ. Кымынкӧ курӧг со куйӧд чукӧрлань мӧдісны, а кӧнтусь сераыс кольччис, туй выв бус пиас пондіс пуркйысьны. Н. Куратова, Ортсӧ колькъялысь чипан.
рябая курица Асывнас тэрыба нюм-нямкерӧм бӧрын Василёк кӧсйис нин уйкнитны ывлаӧ, да мамыс чукӧстіс. Энлы на пӧ пышйы, кӧнтусь сера чипаныд вежон нин оз колькъяв позъяс, тшук бокӧ вайӧ. Кыйӧдны пӧ ковмас тэныд −−−. Н. Куратова, Ортсӧ колькъялысь чипан.