терминов: 58
страница 1 из 2
весенняя охота Он ӧд шу: тар койт пӧ корся, кор тувсов вӧралӧм эз восьтывны нин помся коймӧд во. Кодкӧ эз, а Матвей пӧткатӧ гусьӧннад и тулысын сёйис. В. Торопов, Медбӧръяысь вӧралӧм.
весенняя линька Весиг чукчияс, кодъяс оз тӧдны тайӧ тӧждсӧ [быдтысьӧмсӧ], дзебсьӧмӧн олӧны. Койтсьӧм бӧрас найӧ вежӧны тувсов гӧннысӧ да медся лёкинсӧ корсьӧны. Г. Юшков, Чугра. кп. тулысся гӧн вежӧм
весенняя линька
весенний щитень
весенняя линька
толкунчик
весенний гон
весеннее пробуждение
весенний гон
весенний окот, весенний опорос, весенний отёл
11туг
хохол Но медся нин ёна нимкодьмӧдӧ [кайяслӧн] бурысьныс! Ок ӧд, эстшӧм сувтса-пашкыр туг! Кодлӧн ыджыдджык, кодлӧн ичӧтджык, сэтшӧм нин мичаника чурвидзӧ. И. Торопов, Ме верма, батьӧ! удм. такъя
дорожная оса
куница лесная Нимкодьпырысь сёрнитӧ ичӧт зонкакӧд Пикон. — Бура воӧма таво урыс. А ур кӧ эм — и тулан эм. И. Торопов, Ме верма, батьӧ! кп. тулан, удм. сусар
запах куницы
куний мех Тулан куяссӧ сійӧ [Васька] лэччӧдіс Чужмудорӧ кутшӧмкӧ Подюковлы, сельпосяньыс босьтасьысьлы, и бӧрсӧ локтіс тыра нопйӧн нин −−−. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. тулан кучик, удм. сёр ку
детёныш куницы Гожӧмын вель уна интереснӧйторъяс позьӧ аддзыны и вӧрысь. Июль тӧлысьын туланпиян лоӧны нин мамыс кодьӧсь. И. Коданёв, Югыд войяс. кп. туланпиян, удм. сёрпи
тундряная куропатка Тундраса байдӧгъяслӧн зэв ыджыд позтырыс. Кӧзяйкаяс чукӧртӧны налысь кольксӧ, но поз джынсӧ быть кольӧны. Г. Дуркин, Вой мореяс пыр.
кулик-воробей
тундровый волк
тундровая дичь Федул Максимович нюмъёвтіс тундраса пӧткаяслы, быттьӧ накӧд здоровайтчис. Мошкин кыпӧдчыштіс места вывсьыс, веськыд кисӧ пуктіс син дорас да заводитіс корсьны гӧгӧр разӧдчысь байдӧгъясӧс. И. Коданёв, Турӧб дырйи.
лемминг обский — Мыйся шыр? — матын нин эськӧ вӧлі, но бара на гораа юаліс Одинцов — Леммингъяс, тундраса шыръяс! Кыньяс найӧс сёйӧны. Г. Юшков, Югыд вой, кӧка вой.
тупан — Со этайӧ куръяас тупанъяс уялӧны, гӧрд ныраясыс. Позсӧ сійӧ вурдысь моз му пытшкӧ вӧчӧ, пӧжӧ сӧмын ӧти кольк. Г. Дуркин, Вой мореяс пыр.
птенец неясыти Ичӧтик тупачпиӧс, сюзь модаа, гӧгрӧс ыджыд синъяса лэбачпиӧс кыз конда горсйысь кутісны Надя да ещӧ ӧти зонка. Ваисны кашӧварня дорӧ дай пондісны вильшавны. Н. Куратова, Ӧкаяннӧй.
круглые черви
елец удм. узырикыли
округлый клюв
лапландская, или бородатая неясыть Но вӧвдӧмыс, кос косьмӧма, и юравтӧм лёддзыс на кольӧма. Кӧть нин мед юралісны, да кодлы шуан абуыдлы? Тупъюр варыш шпорӧдчис неылын, шырӧс ли чиркӧс кыйӧдіс вылнасянь, да сылы ӧд он горӧд мыйкӧ. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. удм. уйпелё, уйсы
лапландская, или бородатая неясыть
широкая голова Кань сьӧкта, гашкӧ, вӧлі низьыс, кузь гырка да сьылісьыс кыз туп юра, сьӧдпемыд мышвыла да еджговат чута морӧса −−−. Г. Юшков, Бива.
серый журавль Турияс, турияс локтӧны! — горӧдас кодкӧ, и ӧтпӧлӧснад уськӧдчан ывлаӧ, медым любуйтчыштны тайӧ кузь кокъяса, нюръяс вылын олысь ыджыд лэбачьяснас. И. Коданёв, Тулыслӧн лов шы. кп. тури, удм. тури
журавлиная стая Турияслысь кельӧб аддзӧм бӧрын, эновтлім став уджъяс, ворсӧмъяс да котӧртлім гумла дорлань. А. Одинцов, Тури нюр. кп. тури чукӧр, удм. тури уллё
журавлёнок −−− кывзан, кыдзи прӧщайтчӧны найӧ [турияс] тӧдса местаяскӧд, войвывса нюръяскӧд, кӧні быдтісны найӧ ас кодьныс жӧ кузь кока турипиянӧс, и мыйлакӧ сьӧлӧмыд вӧрзьылӧ. И. Коданёв, Лэбӧны турияс. кп. турипиян, удм. турипи
журавлиное гнездо кп. тури поз, удм. тури кар
сенница
зелёные лягушки
зеленушка
зелёное коромысло
(пемӧс) растительноядный
растительноядная утка
вым. травянка обыкновенная кп. турундзез
северная пищуха
клоп травяной удм. зынкакы, зынурбо
травяная лягушка
медведь-муравейник
травоядный удм. турын сиись
травоядное животное
травоядный скот Веськыда налы висьтавны эз жӧ кутны, а то бӧрсяньыс вӧтчасны дай. Турунтор пӧ кӧсъям ытшкыштны, да видз кодьӧс корсьны петім. Дерт, та дырйи паныдасьысьяс шензьыштісны жӧ. Ӧд некоднанныслӧн турун сёян скӧт эз вӧв. А. Попов, Чудь мыльк.
зелёная травянка Пыдӧстӧм лӧз енэжын яра дзирдалысь шондіыс, турун чиркъяслӧн помасьлытӧг лэчыда чирзӧмыс, и видзвывса торъялана чӧскыд дукыс — ставыс гажӧдіс сьӧлӧмтӧ, кыпӧдіс лов рутӧ. Б. Шахов, Тшӧтшъяяс.
морская чернеть, хохлатая чернеть А ыджыднас, ас вежӧрнас, бара жӧ эз этшаысь асьсӧ кынтӧдлы. Колипасьӧ нин арнас тыыс, вой тӧв швичкӧ, а лыйӧм турунчӧжыд шӧрас гӧвкъялӧ, кӧвъя палич шыбитан, и то оз во. Г. Юшков, Югыд вой, кӧка вой.
зерноядный удм. тысь сиись