терминов: 72
страница 1 из 2
1) больгыны радейтысь / балагур 2) мӧд пӧв шуалысь / повторюха (КРК) Тэ, татшӧм кывберитысьыд, вермин (Г. Горчаков)
асныра морт / своевольный, упрямый, несговорчивый (КРК) Тайӧ нин ыдждавны вельмӧм том чавканъяс, кывйӧ сетчытӧмъяс мам-батьыслы воча шуасисны (П. Шахов)
кывйӧ сетчытӧм, асныра морт Вӧрса мастернад уджалігӧн кывзысьтӧмъясыд да этш тӧдтӧмъясыд, эз-эз да и лолісны (В. Лодыгин)
кывзысьтӧм челядь — Тэ мый татшӧм кӧдзыднас ӧтпӧлӧсӧн, кывзысьтӧмтор?! — Дарья уськӧдчис пиыс дорӧ. — Ноко ӧдйӧ пач вылӧ! (Н. Обрезкова)
пельтӧм, лёка кылысь морт (КК) Кыв ни пель ↔ пельтӧм, сьӧкыд пеля (КФ)
быдл. сёрни разӧдысь, суклясьысь морт
сёрни разӧдысь, суклясьысь морт Кыв нуысь-вайысьыд омӧль морт: слава лэптӧ, пинь вермас лоны (КК)
эй. Помӧсдін больгысь, сёрни разӧдысь морт (юӧртіс С.И. Игушева)
кывзысьтӧм, асныра морт / непослушный, упрямый (КРК) — Мися жӧ — кыв тӧдтӧм, вельмӧмыд (П. Шахов)
винагаг / горький пьяница (КРК)
эй. Помӧсдін сёрни паськӧдысь, больгун (юӧртіс К.И. Карманова)
нямӧд морт / мямля, бессловесная тварь (КРК) МИШ САНДРА. Кыдз нӧ оз позь?! Ме ӧд абу кывтӧм пемӧс, медым сійӧс чӧла кывзыны да ставсӧ ас пытшкын видзны (А. Попов)
висьысь-кызысь морт Рочева. Быд пон тэ вылӧ вӧлі увтӧ. Кодалігад канаваясын узьлін, ёна кызін. Кызан мешӧкӧн ещё нимтісны (Митрич йылысь) (В. Леканов)
озыр морт / толстосум, богач (КРК) Кӧсьта нинӧмӧн эз сетчы Прокӧ Васьлы, а талун и паськӧмнас оз жӧ, мед батьыс Прокӧ Васьлӧн кыз зепта кӧ (Б. Шахов)
зэв кыз морт — Ы-ых, кыз зоб! — контораысь петӧм бӧрын пинь пырыс сӧдзӧдіс Федя! — Ещӧ и тешитчӧ: морт да не морт... [дӧвереннӧй йылысь] (Я. Рочев)
1) кыз рушкуа 2) став дорас веськодь морт (КК) Но кывъясыд ӧмӧй мӧрччасны татшӧм кыз кучикаыдлы? (И. Торопов)
эй. Помӧсдін асныра морт (юӧртіс Г. И. Камбалова)
ёна тшӧгӧм морт, ань ӦГРӦ. Муртса эг су!.. Пырала кӧ эськӧ. (Горӧдӧ.) Бӧрӧ гӧтыр! Мисьтӧм чужӧм! Тойла ӧшиньтӧ! (Кывзысьӧ.) Бӧрӧ гӧтыр! Кыз путкыль! Мӧс кок! (Г. Юшков)
кыз, тшӧгӧм морт (КК)
кыз, тшӧгӧм морт Кыз рушкуа порсь! (Н. Дьяконов)
кос гӧгӧрыс, сы улынджыкын кызӧм ань Петіс менам мусукӧй эз ӧтнас, а нывкӧд кутчысьӧмӧн, сельпо щӧтӧвод Валякӧд. А кутшӧм кывъясӧн сӧмын эг пиняв щӧтӧводшасӧ: «Кыз сітан! Пӧла кок! Чорпа пинь! Кузь льӧб!...» (Н. Куратова)
видзӧдлас вежлалысь, вожа сёрниа морт, кык ногӧн олысь Локтіс курортсьыд Петровыд да ёна Иван Михайловичӧс видіс, горзіс сы вылӧ: — Кык бана, двурушник тэ! Асьтӧ и ӧні политрукӧн чайтан? (А. Мишин)
видзӧдлас вежлалысь, вожа сёрниа морт, кык ногӧн олысь ВАСЯ. Эг лысьт весиг думыштлыны, мый тэ... мый менам начальник кык бана морт, вижля (А. Ларев)
эй. Помӧсдін видзӧдлас вежлалысь, вожа сёрниа морт, кык ногӧн олысь (юӧртіс В.П. Зюзева)
быдл. видзӧдлас вежлалысь, вожа сёрниа морт, кык ногӧн олысь, лицемер (ССКЗД, КСК) Век жӧ, радейта олӧм, Ассьым чӧс туй и банька. Сӧмын мустӧмта мортӧс, Коді кык бана шаньга (В. Напалков)
сш. Чуклӧм кык бока шаньга, вожа кывъя морт
суклясьысь, сёрни разӧдысь морт (КК) Мичлунсӧ кывтэчаслы сетӧ и нӧдкыв форма, кор кутшӧмкӧ тӧдчана признак отсӧгӧн нимтӧны предметсӧ: ӧти кока дозмӧр (тшак йылысь), кык кока газет (юӧръяс новлӧдлысь), пыдӧстӧм туис (кынӧм), юра пу керка (кӧзяина) (Е. Игушев)
юрвундысь, лёк морт / двуногий зверь (о грубом, злом человеке) (КРК) ВАСЯ (лӧсыштӧ Петуховлы бан бокас). Кык кока зверь! Янӧдін менӧ! Нэм чӧж кежлӧ! (А. Ларев)
быдл. зэв лёк морт Пимен думсьыс видыштіс Иван воксӧ сыысь, мый гожӧмнас рынышъяс сайын абу сӧтӧма саблянас юрсӧ тайӧ кык кока кӧиныслысь (Я. Рочев)
лёк морт, звер — Кык кока пеж понъяслӧн тайӧ уджыс, — скӧрысь пычиктіс кывъяссӧ Демьян пӧль (Г. Дуркин)
лёк морт, звер (ССКЗД, КСК) Эз лоны сиктъясын кык кока понъяс — Земскӧйяс, приставъяс — царь дырся ёг (М. Лебедев)
сш. Чуклӧм больгысь, сёрни разӧдысь морт
1) скр. леститчысь, лискасьысь морт (ССКЗД, КСК) 2) мудер морт (КК) Ошкыд, гашкӧ, и оз, а вот кык кока руч вермас и ылӧдлыны (Г. Горчаков)
зывӧк, лёк морт
изьв. кык бана, видзӧдлас вежлалысь, вожа сёрниа морт (ССКЗД, КСК) Дерт, роч калькаыс, неунаыс, паныдасьлӧ жӧ, видлӧг вылӧ: ныр йывті новлӧдлыны — ныр йыыті ноолэдлыны (изьв.) — ныр йыыті ноолэдліні (эй.), ныр йывті вӧдитны (уд.) — ныр уу пӧӧэдті нуэдны (изьв.) ← роч водить за нос; кык рожаа (изьв.) ← роч двуличный (А. Карманова)
36кын
сьӧлӧмтӧм, быдтор дорӧ веськодь морт Кыз синваӧн ойдіс сэк Кирилл. Шыльӧдіс нукыслысь юрсисӧ ыджыд батьыс. Юрнас довкйӧдліс. Вот пӧ и морт... Кын... (Кириллӧн айыс) (А. Шебырев)
ланьтӧмӧн олысь, сёрниттӧм морт / неразговорчивый, молчун (КРК) Бара жӧ он шу коймӧд писӧ, Петяӧс, сьӧкыд коканад да кын воманад (Н. Куратова)
сямтӧм-кужтӧм морт / непутевый человек (КРК)
сьӧлӧмтӧм, быдтор дорӧ веськодь морт Нина (горӧдӧ). А ме — баба! Тэнад гӧтыр, а абу кын кер... Меным дышӧдіс сэсся вольпасьын сӧмын тэнсьыд мыштӧ да ныр-горӧн шкоргӧмтӧ кывзыны (В. Леканов)
сямтӧм-кужтӧм морт / безрукий, неумелый (КРК) Коймӧдысь лыйны Ларчиклы эз нин удайтчы... «Эк, кын ки!.. — сэки сійӧ лёкысь видіс асьсӧ да да вирӧдз курччис вом дорсӧ» (Я. Рочев)
лёк вӧраса, дурк вӧраса морт (КК)
зэв ньӧжмыд морт Маня. Мый нӧ ті кыкнанныд кын кокаӧсь? Загсын виччысьӧны нин (В. Леканов)
лёк вӧраса, дурк вӧраса йӧй морт Кын кока мӧмӧттӧ эн на вунӧд? (Г. Федоров)
йӧз дінӧ дзик веськодь морт, кын сьӧлӧма «Вот и дивӧ!.. Праздник лун кузяыс тай нӧ некымынысь пернапасасис-а, кытысь пӧ бесъясыс вайӧмаӧсь тайӧ кын корӧгсӧ» [Сандралӧн мӧвпъясыс] (В. Безносиков)
сямтӧм-кужтӧм морт / непутевый человек (КРК) — Да ӧд тэ, Степӧ, кын кузнеч на! — сераліс Елюк (Г. Федоров)
сш. сямтӧм-кужтӧм морт (юӧртіс Э.М. Некрасова, Визин)
йӧз дінӧ дзик веськодь морт, кын сьӧлӧма Он кӧ сьыв — он кыв, Он кӧ сьыв — кын лов. Нэмсӧ, мортӧй, сьыв, Нэмсӧ бордйӧн ов (В. Лодыгин)
бӧлбан, сьӧлӧмтӧм морт / болван, чурбан, бестолклвый человек (КРК) Дарья. А мый кӧть и сёрнитіс. Ме абу жӧ кын мыр, мӧвпъясӧй вермӧны жӧ и вежсьыны (Н. Белых)
сьӧлӧмтӧм, абу сибыд морт (КК) ӦГРӦ (Иванлы). Кын сьӧлӧм! Сӧнік вир! Эз и мӧрччыв, кутшӧма сьылі да (Г. Юшков)
сьӧлӧмтӧм, абу сибыд морт / толстокожий, бесчуственный (КРК) МИРОН. Кын сьӧлӧма тэ, Калиса. Он сяммы тэ некодӧс радейтны. Он (А. Попов)