терминов: 87
страница 1 из 2
эй. Нэмдін мути, лешак (юӧртіс М.С. Мамонтова)
кырсалысь ань МАШӦ ТЬӦТ. Тэнӧ, Кирӧ, Галюкыд ӧмӧй тодмышкаліс? КИРӦ. Гальӧ... ва бӧжа баба сійӧ (Е. Рочев)
туйтӧм морт Сирӧд вужйӧн ӧд Тулановъясӧс шуӧны, а оз кутшӧмкӧ сэн сісь картупельӧн ли ва ветьӧкӧн. Зумыдӧсь мыгӧрнаныс и овмӧсаныс найӧ (В. Лодыгин)
сёрниттӧм, чӧв морт, кыв-вортӧм Ак тэ, ва вом, он куж висьтавны (КК)
кид, йӧзысь ӧтдортчысь, вӧй морт Ва кукань кодь кид (КК)
вир юысь, паразит — Ак тэ, вир нёнялысь ва нидзув! — сӧткӧ-ёрччӧ Сӧпъяыд. — Йӧз позйӧ пыран он? Пыран он?.. (В. Безносиков)
мудер, юда, писькӧс морт (КК)
весь олысь, тӧв чужъялысь, дыш морт (КК)
зырымбедь, салага — Воин! Салдат!... Бордтӧм дзодзӧгъяс! Курӧгъяс! Увлань юрӧн ставнытӧ шыблала! Кокъястӧ топӧдӧй, жмитӧй, ва челядь! (А. Шебырев)
ӧшлӧпан / увалень (КРК) видана кывъяс: икӧта ’чёрт побери’, икӧтапызь, чача (вежӧм чача) ’урод’, ваджа (улӧс) ’увалень’, диал. шашты ’пройдоха’ (А. Карманова)
некытчӧ туйтӧм морт — Васькалы инмыліс жӧ сылӧн гырддзаыс и водзӧ бергӧдіс: — Тӧран, он на пур кылӧд. — Тэ эськӧ ланьт... вадор сюръяыс. — Ачыд тай домасян. — Эг аддзывлы! — векыштчыліс Елиса да тювкнитіс ӧдзӧсӧдыс (Г. Юшков)
ёна пӧрысь, пӧрысьмӧм морт ваймӧм пач кодь нин кольӧмыд (КК)
1) васа / водяной (КРК) 2) дик морт, вӧрысь петӧм — Чериыд тай курыд ватӧгыс оз ов, — шмонитанаа сёрнитӧ Кузькоков. — Ме — вӧрса сюзь, а тэ вакуль, став жук-гагсӧ нин кыйин-вийин (В. Безносиков) — Эн бара дзерӧд менӧ, Анна, берегись! Бурджык лоӧ, ыстан кӧ вакульсӧ талань (Н. Чугаев)
кывберитысь, уна сёрниа морт / балагур, зубоскал (КРК) Пукавны на ордӧ сэк кежлӧ буретш веськалі Юдин Илля — сиктын медпервой вальскун, — и Мылдін пасьтаыс лэптіс серам вылӧ Устиннялысь гӧститӧдчӧмсӧ (П. Доронин)
морт кывберитысь, уна сёрниа морт — Но-о, мый ланьтін, Николаюшко, коркӧ тэ ок и вальсюн мортӧн вӧвлін. Сідзи и вӧлі кыйӧдан кодӧскӧ крукыштны. И гижӧдъясад тешитчывлін (Н. Щукин)
лет. уна больгысь, паськыд вома (ССКЗД, КСК) ...сёрнитанногсӧ петкӧдлысь ФЕ-яс: пеж вома, гудыр вома, прӧс вома, ва вома, вар вома, кытш пыр сёрнитны ’абу веськыда висьтавны’ (А. Карманова)
1) мудеритчысь морт / хитрый, лукавый 2) дыш / ленивый человек (КРК) Кыз путкыльӧн видзӧдсис карсаыс, варгӧсӧн да, ыштӧкӧ важӧн нин ылӧсӧ абу петавлӧма гортсьыс (Г. Юшков)
1) дыш, месайысь пышъялысь пон 2) лукав, мудер, гусьӧн пурысь морт (КК)
эй. Помӧсдін наян, яндысьтӧм морт
укшаль, кын кока, кепрӧс кока / косолапый (КРК) Ньӧти кольччытӧг ми вӧтчам инӧ ӧшйывтӧм геолог бӧрся тшӧкыд чащаӧ, кытӧн вочаасьлам быдсяма зверыскӧд, и варгыль кока, и кык кока пон кодьыскӧд, мынтӧдчам важӧ кутчысьӧмысь, вензям-тышкасям дыш да горш, наян да нарт Варнаковъяскӧд (Г. Юшков)
туйтӧм лёк морт, дзескыдінысь петлӧм ...ме мыйсюрӧ аддза нин, воас кад, и каття варнакъяслысь пеж ловъяссӧ (А. Лыюров)
вылӧ усьласьысь морт Олӧмӧй торксис: Сӧпьяӧс гулюӧн чайті, а варыш вӧлӧма. Но и старука, но и чипан варыш!.. (В. Безносиков)
йӧз вылӧ усьласьысь морт — Мал-ля-муш! Мун регыдджык кай паччӧрад да некор эн лысьт шуавны татшӧм кывъяс! «Виччысь, варыш бугыль! Кая ме паччӧр вылӧ...» — котӧртігмозыс мӧвпыштіс детинка (Я. Рочев)
мисьтӧм, кӧтасьӧм морт Васа бес кодь морт (КК)
рабалысь, йӧз водзын лискасьысь морт Дарья. Со, тыдовтчис, веглясьысь рӧд! [шуӧма Танялы] (Н. Белых)
1) лёклань вежсьӧм морт / оборотень (КРК) 2) кӧинӧ пӧртчыны кужысь морт либӧ тун 2) омӧлик, омӧльтчӧм морт Вежӧма кодь омӧлик, ӧдва лолыс (КК 26) — Тэ нӧ, вежӧма, абу-й код? — нем виччысьтӧг юаліс баб. — Абу, бабушка, ме сідзи прӧста... — гӧрдӧдыштіс Прошка (Я. Рочев)
йӧй, мӧмӧт / бестолковый, неумный (КРК) — Ог тӧд. Но меным колӧ сэтчӧ ветлыны, Юра. Абу жӧ вед сэсся ме синтӧм гут и дзик вежӧртӧм, мыйкӧ кӧ — гӧгӧрвоа (Б. Шахов)
йӧй, мӧмӧт И Галина Петровна дӧзмис да фикнитіс, сэсся чургӧдіс муса нылыслы неыджыд кӧрӧбка: — Со тэныд, вежӧртӧм катшалы!.. Кажитчӧ оз? — Ой-й, исерга!.. Зарниысь кӧ-а? (В. Безносиков)
бӧрдысь-низгысь / плакса, хныкала, нытик (КРК)
ӧшлӧпан, гурдей / верзила (КРК) — Кылан, мый больгӧ тайӧ пу кока верзилӧыс? (ККЯ)
нямӧд, вӧлятӧм морт — Ветьӧк! Йӧй нисьӧ прӧсуж! Докажит, мый вокӧс вии! — горзіс Галя... Миш понда тэнӧ терпиті. Некодлы татшӧм муошкыд оз ков (кывъяс Павеллы) (А. Шебырев)
зывӧк чужӧма морт Полина. Виж бугыльяс! (Марина да Иван йылысь) (В. Леканов)
кый, змей / змея; собака (КРК) — Вижля! Та вылӧ и чужин ен югыдас? — А тэ нӧ коді? Ен корысь? Пановтісны коньӧрӧс? (Г. Юшков) Дыр кутчысис Ия, но век жӧ ӧтчыд скӧрмис да гусьӧникӧн чӧвтіс: «Мед кӧть парализуйтас тэнӧ, вижляӧс, ме вылын тадзи ыждалӧмсьыд!» (И. Ногиев)
ышмалысь / озорник, балун, шалунья, баловень (КРК) — Вильышпоз кодь вӧвлі. [Капитоныс] (В. Безносиков) «Но и вильышпоз тайӧ Лолаыс! Сыкӧд он гажтӧмтчы!» (Серёжалӧн мӧвпъясыс) (Н. Куратова)
юысь морт, пъянник / горький пьяница (КРК) — Вина гагъяс, — та вылӧ вочавидзис Пекла, но пыравліс жырйӧ да петкӧдіс сӧрӧкушка джын вина (В. Юхнин)
юысь морт, пъянник Быдмис письыс дыш ӧслӧпан, вина гаг радейтысь. Йӧзыслӧн пияныс коді электрикӧ да трактористӧ, коді киномеханикӧ, коді радистӧ велӧдчисны, а Лисапеталӧн — дыш пекыль, весиг уджавны оз кӧсйы (А. Селиванова)
юысь морт, пъянник — Вина каляяс ті, — шуӧ Ёгораӧн бабаыс. — Вина помсьыс тіянлы и кувны лоӧ (И. Сажин)
быдл. юысь-кодалысь морт, пъянник (ССКЗД, КСК)
эй. Помӧсдін пӧрысь выжыв (юӧртіс А.В. Шебырев)
изьв. дзик сямтӧм, путьтӧм (ССКЗД)
изьв. дзик бӧб, мӧмӧт (ССКЗД, КСК)
вывті дыш морт, дзик дыш (КСК, КК) Дерт, вир дыш сылы ӧні ноксьынысӧ, но оз лысьт пӧръявны (Е. Рочев)
вач йӧй, дзикӧдз бӧб (КК) — Да ӧні со мый! Ни аслым, ни тэныд ог прӧстит! Быттьӧкӧ вир йӧйӧс ме тэнӧ... а тэ весиг эн лӧгась?! (Г. Юшков) — Тэ, Пашӧ, вир йӧй! — вашъялӧ гортӧ кайигӧн тарантасын мышладорын пукалысь Модя (А. Одинцов)
ем., скр., эй. дзик бӧб, мӧмӧт (ССКЗД, КСК)
1) вач пасьтӧм, дзик паськӧмтӧм (КК) 2) гӧль, дзик судзсьытӧм — Ӧні ставӧн вир пасьтӧмӧсь и тшыгӧсь, — Ӧкся пӧчлы воча шыасьӧ мамӧ, а бабӧ весиг дӧзмыштӧмӧн шуӧ (Н. Куратова)
тшыкӧдчысь морт, лёк тун Ревекка сэсся петіс ку письыс да пищальла котӧртліс: — Лыя вир сьӧдӧдысьӧс, он кӧ сэсь лэччы! (Г. Юшков)
лёк морт Татчӧ и йӧзыслӧн кывйыс воссис: — Мун, син вежан! — Вир тшыкӧдысь! Усян мед из вылӧ да пасьмунан! (Г. Юшков)
лёк морт, нартитысь / кровопийца (КРК) — Ок тэ, вир юысь! — пинь пырыс сӧдзӧдіс бокланьын йӧз пиын сулалысь Калина [купеч йылысь] (Я. Рочев)
няргун, няр баля / плакса, хныкала, нытик (КРК) МАРЬЯ. Мун сэтысь! Скӧрмӧдчынытӧ сӧмын и кужан. Колан тэ ӧні кодлыкӧ вишкуныс! (кывъяс Ӧльӧксанлы) (Г. Юшков)
лёзь, кузь, мисьтӧм юрсиа морт, видз. лёзь вогыль Со весиг ӧні на сынасьтӧм юрсиа мортӧс вермасны «лёзь вогыльӧн» нимтыны (А. Попов)