терминов: 343
страница 3 из 7
осиновый лист И бара ми аддзам и кылам ставсӧ, дзик ставторсӧ. Лӧз енэж и тӧв улын катласьысь вӧр-пу йыв. Лежнӧг дзоридз вылын век на мырсьысь мазіӧс. Пипу коръяслысь сяльӧдчӧм. И. Торопов, Тіянлы водзӧ овны. кп. пипу лист, удм. пипу куар
осиновая кора – – – асыв-войвылын няньыс некор оз тырмыв. Печора вылын и мукӧдлаын няньӧн тшыгӧма олӧм вӧсна тшӧкыда содтӧны пӧжасас пипу да ньыв пу кырсь. В. Трапезников, Миян край. кп. пипу кач, удм. пипу кур
осиновая поросль Медся матыс вужля дорас и сьӧдаліс мыйкӧ. Вӧлӧмкӧ, сьӧд дозмӧр шедӧма да кыскыштӧма яла вывтіыс коз понӧльысь лэчапусӧ, а сэсся гартчӧма пипу леторосӧ да бордъяссӧ паськӧдӧмӧн и кулӧма. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. пипу летӧрӧс, удм. пипу норед
осиновая поросль А ягыслӧн сӧмын нимыс коли — морӧссӧ тракторъясӧн парсалӧм чав лыа вылас кыдз да пипу ӧтрӧстель мӧдӧма быдмыны. Ловъя лов ни вотӧс... А. Одинцов, Дозмӧркаын.
осиновая роща Пипу раскын тіралісны пипу коръяс, быттьӧ кынмисны. Быттьӧ кутшӧмкӧ тыдавтӧм ки шыблаліс Ёгорлы кок улас гӧрдӧдӧм пипу коръяс. Г. Федоров, Сиктса асыв. кп. пипу рас, удм. пипу арама
осиновая поросль И Ӧндрей – – – трактор додьяс вылӧ турунсӧ чӧвтлӧ. Гӧгрӧс вылыса топыд зорӧдъяс и артмӧны – – –. Сэсся нёльнан турун додьсӧ катӧдӧ сикт горулас, пипу роскӧн нин тырӧм борйӧ, сы вӧсна мый горт дорас некытчӧ сувтӧднысӧ. Г. Юшков, Педӧр тыла.
осиновая ветка И ӧтарын, и мӧдарын лӧня дӧввидзис сораса тшем вӧр. Кыдз пуяс да пипу чальяс вылын вижӧдӧны коръяс, ньӧжйӧник, быттьӧ зарни бобувъяс, лэбалӧны сынӧдас. В. Напалков, Эзысь перна.
шсык. одуванчик лекарственный, видз. вижъюр, пӧлясян турун, писти турун Казявлан, кор чегӧм заӧдыс [вижъюрлӧн] сӧдзтысьӧ йӧв кодь еджыд сок. А чуткавны кӧ за помнас, артмасны сэтшӧм туйяс, кодъяс кольӧны пистиӧн висьӧм бӧрын. Сы вӧсна и шуӧны: писти турун, пистиасян турун. А. Ракин, Вижъюр.
шсык. одуванчик лекарственный, видз. вижъюр, пӧлясян турун, пистиасян турун
скат. хвощ полевой, видз. куз, сирпинь кп. пистик
питомник Кар сайын семинарийлӧн вӧлі куим гектар гӧгӧр питомник – – –. Сад йӧрын да питомникын велӧдчысьяс вӧчисны быдсяма уджсӧ. Торйӧн нин уна удж вӧлі питомникын, кӧні быд во вузалӧм вылӧ быдтылісны уна сюрс пу. И. Мӧсшег, Асыввывса сир пӧртйын. кп. питомник, удм. питомник
платан Узбекистанын, Сайраб посёлокын, быдмӧма 800 вося платан, кодлӧн тӧщӧыс сэтшӧм паськыд, мый революцияӧдз сэні вӧлӧма школа, – – – бӧрынджык меститчӧма кавалерийскӧй полклӧн библиотека, сэсся магазин... Л. Палкин, Окота эськӧ тӧдны...
плод, видз. вотӧс, моль, тусь Синмыд вералӧ лыдтӧм рӧмъяссьыс да быд ногыс сярвидзысь-ворсысь-лӧсталысь му выв плодъяссьыс. Ок, матушка-му! Мыйсӧ сӧмын оз чужты-быдты сійӧ, чӧскыдсӧ и пӧтӧссӧ, мичасӧ и вир-сӧнтӧ ёнмӧданасӧ. И. Торопов, Юль. кп. плод, удм. емыш
плодовый, видз. молля кп. плодовӧй, удм. емышо
плодовое дерево, видз. молля пу Садъясын вежӧдісны виноградникъяс да мукӧд плодӧвӧй пуяс: сідзжӧ козьнавлісны озыр урожайӧн. Карас зэв донтӧма вузавлісны быд сикас вотӧс. И. Мӧсшег, Асыввывса сир пӧртйын. кп. плодовӧй пу, удм. емышо писпу
плодовый сад Ташкентӧ 85 километр вотӧдз заводитчисны мича, озыр плодӧвӧй садъяс да сідзжӧ помтӧм ыджыд виноградникӧн тырӧм муяс. И. Мӧсшег, Асыввывса сир пӧртйын.
ножка, видз. кок Йӧра Саш мыйта позяна улітіджык чиснитіс лэчыд пуртнас гӧгрӧса кынӧмасьӧм кыз подсӧ — чӧлӧсыс вӧлі рысь кодь еджыд да сёркни кодь зумыд, эз тӧдчы некутшӧм номыр туй. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс. кп. под, удм. пыд
подлесок Воськов-мӧд сайын и вӧлӧма керасыс. Пувйысла яг подйыс гӧрд, некытчӧ тувччыны. Поддін вӧрыс шочиник, вывлань дӧввидзӧны кос лапъяса кондаяс. В. Напалков, Вотӧса август. кп. поснит вӧр, удм. пешкель
подрост еловый
подрост берёзовый
подрост пихтовый
подрост осиновый
подрост сосновый
подрост хвойный
подрост, видз. вӧр подув
подрост лиственный
нижняя ветка, видз. улыс чаль Козйыс вӧлі сэтшӧм джуджыд, мый арся тӧв йыв кымӧръясыс сылӧн йылӧ крукасьлӧм бӧрын шӧрипӧв потӧмӧн разавлісны – – –. Под лапъясыс сэтшӧм пашкырӧсь, мый зэрысь-ваысь коз улас позис дзебсьыны морт даслы. Е. Афанасьев, Ю дорын мыръяс.
экыв. заячья капуста кп. дзурктурун, удм. улэптурын
подсолнечник, видз. шондіюр Галя вӧлі ӧтнасӧн жырйын. Сійӧ пукаліс да видзӧдіс ӧшинь пыр куим подсолнух вылӧ, кодъяс сьӧкыда копыртӧмаӧсь вӧсни голяа, гӧгрӧс-паськыд чужӧма юръясныссӧ. И. Торопов, Муным нималӧ пармаӧн. кп. подсолнух, удм. шундыпужит
семечко подсолнуха, видз. шондіюр тусь кп. подсолнечнӧй кӧдзыс, удм. тысян
сосна обыкновенная Лыска пуяс — пожӧм, коз, ньыв пу — мыссьӧмаӧсь зэр улын, ичмонь кодь мичаӧсь гоньвидзӧны. Г. Федоров, Востым. кп. пожум, удм. пужым
сосновый лес Поводнӧя ковмис налы ваткыльтны, кытчӧдз пожӧма вӧр бара эз тыдовтчы. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. пожума вӧр, удм. пужым нюлэс
сосняк на возвышенном месте Йӧзыс и техникаыс сулалісны торйӧн, ылынкодь пожӧма дзибйын – – –. Г. Юшков, Кысь ме тэнӧ корся?!
сосняк Аскомысьнас Наталь Толякӧд найӧ ветлісны керка вӧр корсьны. Сім шор йывсьыс пожӧмаинсӧ эз нин аддзыны: сюйсьылӧма нин сэтчӧ леспромхозыс. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. пожумаин
сосняк Андрейяс олісны вӧр лэдзан посёлокын, яг нӧрыс вылын. Валань лэччыны колӧ вӧлі пожӧма сикас пыр. А. Уляшев, Вывті озыр лун.
молодой сосняк — Но, кывзы. Мунам ми Ош гу дор туйті. Гӧгӧр пожӧма том вӧр. Гырысь пуяс абуӧсь. Е. Козлова, Векньыдик ордым.
сосновый бор Пув вотігӧн тайӧ вӧлі. Муна вӧлі буретш сэтшӧм местаӧд, кӧні ӧта-мӧдыскӧд паныдасьӧны еджыд яла да веж нитш. Тані пожӧма ягыс матыстчӧ нюр дорӧ. Л. Палкин, Окота эськӧ тӧдны... удм. пужым яг
корень сосны Бужӧд пӧлӧныс водзӧ катігӧн Бияр нёджъяліс, кытчӧ эськӧ сувтлыны, кытысь вермас сюрны уль пожӧм вужйыс. Г. Юшков, Бива. кп. пожум вуж, удм. пужым выжы
ствол сосны, видз. пожӧм пучер Эз шор, а веж нитшка колодаяс костӧд визув да сӧдз ёль сяльӧдіс сыладорӧ, кодарын тыыс да нюрыс. Увтасінад ӧвтіс улисӧн, нитшкӧн, пожӧм да коз гумъясвывса сир дукӧн. В. Напалков, Эзысь перна. кп. пожум ствол, удм. пужым гумы
островок сосняка, видз. яг ді Ёна на ковмис шыбласьны сэсся, кытчӧдз эз сюр шогмана пожӧм ді. Керка тыр керйыс Прокӧ Васькалӧн арталӧм серти сэтысь эз на чукӧрмы, но кызвыныс петіс – – –. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.
комель сосны ...Сывтыръя пожӧм дін дорын час ковмис гуджгыны-чурскыны лучкӧвӧй пилаӧн. А. Одинцов, Ошкӧд кольпасьӧм. кп. пожум дын, удм. пужым дӥнь
грибная капуста
заболоченный сосняк Рӧкыд вылӧ, дзибйыс регыд и помасис, пожӧм егыр сэсся воис. Сэн эськӧ пувйыс кӧнсюрӧ петкӧдчыліс, но сэтшӧм посни – – –, нинӧмла и вотнысӧ. Г. Юшков, Ветлісны пув вотны.
сосновая игла Кӧнкӧ ылын на дзижгисны пилаяс, эргисны вына тракторъяс. Сӧмын черъяслӧн колскӧмыс эз на лок татчӧдз. Пуяс быттьӧ измисны. Пожӧмлӧн да козлӧн емъясыс тронь сувтӧмаӧсь. А. Попов, Вит минуттӧм час.
¹ верхушка сосны Егорка тувкис стреласӧ пожӧм пуас метра нёль вылнаӧ кымын, мыджис зорйӧн, тушанас ӧшйӧмӧн ружтӧ-кашкӧ йӧткӧ. Друг пожӧм йылыс сырмыліс здук кежлӧ, а пу дінӧдыс кажмуні да дзуртыштіс. В. Безносиков, Стрӧитчам да, гӧтрасям. ² сосновый побег, видз. пожӧм туту Ок и чӧскыд жӧ коляозйыд! Абу, дерт, му оз кодь, но век жӧ... Пӧттӧдзныс, вом курзьытӧдз сёйисны коляоз да пожӧм йывъяс. Л. Огнев, Дас куим арӧса мужичӧй.
сосновые Но бӧръя воясас тайӧ серпасыс ёна вежсис. Тӧдчымӧн гежмис яг-рас. Ӧд вель уна пожӧм-коз Мозын да Вашка костысь Болгариякӧд ӧтвылысь кералім-заптім. Мый колям ас бӧрысь, «Коми му».
сосновая шишка Асьсӧ и понсӧ на гажӧдыштіс Васька, вӧралыштіс кос кын вылас. Пожӧм колльыс артмыштӧма вӧлі, и урыс вӧлышталіс. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. пожум голи, удм. пужым ӵыжин
соцветие сосны Гальки кодь зумыд веж пожӧм кольяс нин со сярвидзӧны, неважӧн на быттьӧ пуясыс гӧрд коляозӧн дзоридзалісны-а... И. Торопов, Тіянлы водзӧ овны.
сосновое семя А олӧма аньлӧн морттуя лючки сёрниыс йиджис Ревеккалы лов пытшкӧдзыс, кыдзи тай пожӧм кӧйдыс вӧйтысьӧ лым пыр муӧдзыс. Г. Юшков, Чугра. кп. пожум кӧдзыс, удм. пужым кидыс
сосновая кора Ур, вӧлӧм, пукалӧ пожӧм ув вылын, быттьӧ еджыд мач, муртса и торъялӧ лымйысь. Гожӧмнас вотчигӧн казявлім, сэки пожӧм кырсь рӧма вӧлі и кажитчис ёна ичӧтджыкӧн. В. Торопов, Коді ёгӧссис. кп. пожумовӧй кач, удм. пужым кур