сульні-кӧтшні
[suľni-ke̮čni] вв. (Ан. Дер. Крч. Руч, Укл.); см. сульні-вутшні 2. вв. (Крч.) дружить ӧтул сулісні-кӧтшисні, бурджика кутісні олні они стали дружить, жить в согласии друг с другом