сёед
[śojed] I 1. иж. нв. (Айк. Кожм. Кокв. Т.-К. Шеж.); см. сёян в 1 знач. 2. иж.; см. сёян в 3 знач. II вв.; см. сёйӧд II Бог. сёед му глинистая почва