еджыд сьӧм
серебристая чешуя −−− ки вомлӧссяысь паськыдджык вӧлі сылӧн [сьӧмгалӧн] бокыс, а сэні, еджыд сьӧм вылас, кӧть и эз вӧв ёна югыд тӧлысь югӧр улын, тӧдчисны уна лыда пемыдгӧрд чутъяс. И. Торопов, Тян. кп. чочком сьӧм