тӧӧбыд
[te̮e̮bi̮d] вв. (Бог.) вым. (Кони, Онеж. Синд.) иж.; см. тӧвбыд вым. (Онеж.) тӧӧбыд кежлӧ пес лӧсьӧді я заготовил дров на всю зиму вым. (Синд.) ошкыс пеэсӧ някалӧ тӧӧбыд медведь всю зиму сосёт лапу