ӧгир
[e̮gir] вв. (Вольд.) сс. (Пж.); см. ӧгыр вв. (Вольд.) кыз ӧгирен пач пӧдловні закрыть печь, когда в печи ещё жар сс. (Пж.) ӧгир нін пачыс, ваймӧма печь истопилась, одни уголья (остались)