терминов: 3564
страница 61 из 72
3001шуш
[šuš] 1. уд. тряпка Лат. джодж шуш половая тряпка Лат. пызан шуш столовая тряпка Лат. чась мысьлалан шуш тряпка для мытья чашек 2. уд. пучок Важ. Косл. Лат. пӧдӧник шуш пучок лозы для процеживания (в рыльце деревянного подойника)
[šušavni̮] уд. процедить Разг. йӧлыс на шушавтӧм молоко ещё не процежено
[šušaśni̮] 1. уд. (Лат.) небрежно, неаккуратно одеться 2. уд. (Лат.) сильно укутаться
[šuši-vaši] вв. (Укл.) шушуканье; сплетни
[šušin] вв.; см. шушун Крч. нылбабад шушин ноллам вӧлі женщины носили шушун
[šuška-vaškaki̮vni̮] скр.; см. шӧпкӧдзчыны
[šuški-vaški] вв. (Укл.) сс. (Меж. Ыб) неслышно, тихо (говорить) вв. (Укл.) шушки-вашки вашкедчаннід тихо шепчетесь
[šuškiľ ki̮la] вв. уд.; см. шушкыль кывъя
[šuškiľtni] вв.; см. шушкыльтны
[šuškiľtni̮] уд.; см. шушкыльтны
[šuškiľtćini] вв.; см. шушкыльтчыны
[šuškiľtći̮ni̮] уд.; см. шушкыльтчыны
[šuške̮ʒ́ći̮ni̮] скр.; см. шӧпкӧдзчыны
[šuške̮ʒ́ći̮ni̮-vaške̮ʒ́ći̮ni̮] скр.; см. шӧпкӧдзчыны
[šuške̮ritći̮ni̮] уд. тихонько собираться, возиться
[šuške̮tći̮ni̮] лл. (Лет. Сл.) сс. (Пж.) уд. (Венд.); см. шӧпкӧдзчыны
[šuške̮ćći̮ni̮] вым.; см. шӧпкӧдзчыны
[šuški̮ľľa ki̮vja] скр. (Шк.); см. шушкыль кывъя
[šuški̮ľ ki̮vja] лл. (Об.) скр. шепелявый, сюсюкающий, косноязычный
[šuški̮ľ ki̮la] вс. нв.; см. шушкыль кывъя
[šuški̮ľ ki̮lja] лл. печ.; см. шушкыль кывъя
[šuški̮ľtni̮] вс. лл. печ. скр. сс. уд. шепелявить, сюсюкать; шамкать лл. (Зан.) шушкыльтӧ, оз мича баит говорит нечисто, шепелявит
[šuški̮ľtći̮ni̮] скр. становиться, стать шепелявым, сюсюкающим, косноязычным, шамкающим
[šuški̮ľa ki̮lja] сс.; см. шушкыль кывъя
[šuški̮ni̮] нв.; см. шушкӧдзчыны
[šuški̮rtći̮ni̮] уд. (Гл.); см. шукыртчыны в 1 знач.
[šušľep] уд. (Важ.) недотёпа разг.; неуклюжий, неловкий на вид человек
[šušľovtni̮] нв.; см. шутёвтны
[šušľe̮t] уд. (Пыс.); см. шуш в 1 знач.
[šušľavni̮] нв.; см. шутьлавны
[šušmi̮ľ ki̮la] вым. иж.; см. шушкыль кывъя
[šušmi̮ľ ki̮i̮] вым. (Кони) косноязычие
[šušmi̮ľe̮n] вым. (Кони) невнятно, косноязычно, шепеляво шушмыльӧн сёрнитны говорить шепеляво
[šušmi̮ľtni̮] вым. (Весл. Кони) иж.; см. шушкыльтны вым. (Кони) кыысӧ шушмыльтӧмӧн (деепр.) сёрнитӧ говорит шепеляво
[šušmi̮ľćći̮ni̮] иж.; см. шушкыльтчыны
[šušmi̮ni̮] уд. (Лат.) потемнеть (от плохой стирки или мытья)
[šuš ńi raš] лл. (Зан.) тишина || тихо, спокойно, мирно
[šuše̮tći̮ni̮] лл. (Зан.); см. шӧпкӧдзчыны
[šušte̮m] вым. лл. печ. скр. сс. жутко, мрачно
[šušte̮m-gažte̮m] 1. вым. (Синд.); см. шуштӧм 2. уд. (Гл.) невесёлый, грустный
[šušte̮mmi̮ni̮] лл. скр. сс. стать, становиться жутким, невесёлым, мрачным
[šušte̮mśi̮ni̮] вым. (Весл. Кони); см. шуштӧммыны Кони олыссясыд из лоны да, керкаыс дӧсты шуштӧмсьӧма не стало жильцов, и дом стал мрачным
[šušte̮mi̮ni̮] лл. (Об.); см. шуштӧммыны
[šuštum] иж.; бот. плаун булавовидный (используется для процеживания молока)
[šuštum ńič] иж.; бот.; см. шуштум
[šuštem] вв.; см. шуштӧм
[šuštem-gažtem] иж.; см. шуштӧм-гажтӧм шуштэм-гажтэм старик да старуха колиныс старик со старухой остались грустными
[šuštemmini] вв. (Бог.); см. шуштӧммыны
[šušum] вым. (Весл. Кони); см. шушун
[šušume̮ritći̮ni̮] уд. (Венд.); см. шушкӧритчыны