несов.
1) смотри: спроситься
2) юавсьыны
что спрашивается в задаче? мый юавсьӧ задачаас?
3) вводн.сл. юавсьӧ
и что ему нужно, спрашивается юавсьӧ, мый жӧ сылы колӧ
какой же из него, спрашивается, руководитель? юавсьӧ, кутшӧм нӧ сійӧ веськӧдлысь?
с.
1) прессуйтӧм, топӧдӧм
2) топалӧм, чорзьӧм, пуксьӧм
сов. что личкавны, топӧдны
сов. топавны, чорзьыны, пуксьыны, личкысьны
сено спрессовалось туруныс пуксьӧма, личкысьӧма
несов. кого-что спринцуйтны, резны
сов. разг. кого вӧтлыны, тодмышкавны
спровадить непрошеного гостя тодмышкавны кортӧм гӧсьтӧс
сов. смотри: провоцировать
сов. смотри: проектировать
м.
1) юалӧм
спрос — не воровство юалӧм — абу гусялӧм
2) эк. инӧм, юасьӧм, колӧм, корӧм
на этот товар нет спроса тайӧ вузӧсыс оз ин
спрос вызывает предложение юасьӧм кыскӧ ас бӧрсяыс вӧзйӧм
◊ без спроса разг. юасьтӧг-висьтасьтӧг
сов.
1) кого юавны
спросить по истории историяысь юавны
спроси, когда он будет дома юав, кор сійӧ гортас лоас
постучали в дверь и спросили нового жильца тотшкӧдчисны ӧдзӧсӧ да юалісны выль олысьӧс
2) что, чего юавны, корлыны
спросить книгу у кого-нибудь кодлыськӧ небӧг корлыны
3) что с кого перйыны, корны
эти деньги с меня спросят тайӧ сьӧмсӧ менсьым корасны
сов. разг.
1) кого, у кого юавны, юасьны
ушёл не спросясь деепр. юасьтӧг муніс
2) безл. 3 л. спросится с кого юаласны
кому много дано, с того много и спросится кодлы уна сетӧма, сылысь уна и юаласны
за ложь с тебя строго спросится пӧръясьӧмсьыд тэнсьыд стрӧга юаласны
нареч. разг. унйылысь, унзільпырысь
не расслышал спросонок унйывсьыс эз кыв
нареч. разг. сійӧ жӧ, мый: спросонок
несов. от спрыгнуть
автоматчики с танка спрыгивали автоматчикъяс чеччалісны танк вывсьыс
сов. чеччыштны
спрыгнуть с крыльца кильчӧ вылысь чеччыштны
мн.ч. перен. прост. ньӧбӧмтор пожъялӧм
сов. разг. что
1) пызйыштны, пызнитны
спрыснуть бельё дӧрӧм-гач пызйыштны (утюжитігӧн)
2) перен. пожъявны, пожйыштны
спрыснуть обнову пожъявны ньӧбӧмтор
несов. лингв. что кадакыв мортавны, вежлавны (морт, лыд, кад да наклонение серти)
несов. лингв. мортасьны (кадакыв йылысь), вежласьны (морт, лыд, кад, наклонение серти)
с. лингв.
1) спряженньӧ, мортасьӧм (кадакывлӧн вежласьӧм морт, лыд, кад да наклонение серти)
глаголы первого, второго спряжения первой да мӧд спряженньӧа кадакывъяс
парадигмы спряжения мортасян бала
сов. что веськӧдны
спрямить путь туй веськӧдны
сов.
1) кого-что дзебны, сайӧдны
спрятать деньги в сундук тылӧсӧ сьӧм дзебны
спрятать беглеца пышъялысьӧс дзебны
2) что тупкыны, дзебны, сюйны
спрятать руки в карманы кияс дзебны зепъясӧ
спрятать голову под крыло юр сюйны борд улӧ
сов. дзебсьыны, сайӧдчыны
спрятаться в кустах сайӧдчыны кустъяс сайӧ
сов. кого повзьӧдны
спугнуть птиц кайясӧс повзьӧдны
м.
употребляется лишь в составе выражений:
под спудом дзебасын
◊ из под спуда дзебасысь, дзебӧминысь
м.
1) лэдзӧм
спуск флага дӧрапас лэдзӧм
спуск корабля на воду ва вылӧ караб лэдзӧм
2) мынтӧдӧм, лэдзӧм
собаки с цепи понйӧс чеп йылысь мынтӧдӧм
3) лэччӧм
спуск с горы гӧра вылысь лэччӧм
4) усьӧм
спуск петли гӧрӧд усьӧм
5) чой, кыр
крутой спуск крут чой
6) пезьдӧдан
нажать на спуск курка личкыштны курӧк пезьдӧдан вылӧ
◊ спуску не давать кому разг. вӧля не сетны, не пӧвадитны
с. то же, что: спуск в 1 знач. (сьӧкта) чинӧм, омӧльтчӧм
несов.
1) смотри: спуститься
2) то же, что: свисать в 1 знач.
сов.
1) кого-что лэдзны
спустить флаг дӧрапас лэдзны
спустить кого-нибудь с лестницы кодӧскӧ кильчӧ вывсянь лэдзны
2) что лэдзны
спустить корабль на воду караб лэдзны ва вылӧ
3) кого лэдзны, мынтӧдны
спустить собаку с цепи дом йылысь мынтӧдны понйӧс
4) что лэдзны биару, ва
спустить воду из пруда прудйысь ва лэдзны
5) прост. что чинтыны сьӧкта, омӧльтчыны
6) разг. что лэдзны, мотайтны, лотны, таргайтны
спустить все деньги став сьӧм лотны
7) разг. что кому прӧститны
этого я ему не спущу! ме таысь сійӧс ог прӧстит!
◊ спустить курок пезьдӧдны курӧк
◊ спустя деепр. рукава разг. кыдзсюрӧ, кикурӧда
◊ не спустить глаз с кого-чего разг. син улысь не воштыны
сов.
1) с чего лэччыны
спуститься с горы гӧра вылысь лэччыны
спуститься с облаков перен. му вылӧ лэччыны
2) воны, пуксьыны (вой йылысь, пемыд йылысь)
спустился мрак пуксис вой
3) перен. лэдзны
спустился туман руаліс, ру лэдзис
что, предлог вин.п. мысти
приехал спустя неделю локтіс вежон мысти
сов.
1) кого-что дзугны
спутать волосы юрси дзугны
спутать нитки сунис дзугны
2) кого торкны, дзугны
спутать ученика велӧдчысьӧс торкны
3) кого сорлавны
я спутал двух братьев ме кык вокӧс сорлалі
4) кого чотавны
спутать лошадь вӧлӧс чотавны
сов.
1) дзугсьыны
нитки спутались сунисыс дзугсьӧма
2) дзугсьыны, торксьыны
мальчик смутился и спутался зонка шӧйӧвошис да торксис
м.
1) туй ёрт, пӧпутчик
разговорчивый спутник варов туй ёрт
спутник жизни перен. верӧс
2) перен. (мыйкӧдкӧ) йитчӧм, (кодкӧ бӧрся) вӧтлысьысь; ёрт
улыбка — спутник хорошего настроения нюмъялӧм — бур рулӧн ёрт
3) астр. спутник
Луна — спутник Земли Тӧлысь — Мулӧн спутник
ж. то же, что: спутник в 1 знач.
спутница жизни гӧтыр
сов. прост. йӧймыны, вежӧр вылысь вошны
чуть не спятил от радости радысла муртса эз йӧймы
◊ спятить с ума сійӧ жӧ, мый: спятить
Ⅰнесов. от сработаться Ⅰ
Ⅱнесов. от сработаться Ⅱ
ж.
1) спец. измӧм, бырӧм
2) ӧтсӧгласӧн уджалӧм
-ая, -ое
спец. бырӧм, изсьӧм, ныжмӧм, шылясьӧм
сработанный напильник бырӧм напилӧк