наскучить
сов. разг. кому с инф. сійӧ жӧ, мый: надоесть
   ему наскучило безделье сійӧ дӧзмӧма весь олӧмысь
   с ней говорить никогда не наскучит сыкӧд сёрнитӧмысь некор он дӧзмы