брызнуть
сов. однокр.
1) резыштны, койыштны, брызьнитны, прысьнитны; сявкнитны, чилснитны
   от сглаза брызнуть ребёнка вомидзысь койыштны кагаӧс ваӧн
   неожиданно брызнул луч света нем виччысьтӧг койыштіс би югӧр
2) брызьмунны, прысьмунны; сявмунны; сявкмунны; сявкнитны; чепӧсйыны
   из раны брызнула кровь дойысь прысьнитіс вир
   из пальца брызнула кровь чуньысь брызьнитіс вир
   вдруг брызнул дождь нем виччысьтӧг сявкнитіс зэр
   из глаз брызнули слёзы синмысь чепӧсйис синва
   из-под молота брызнула искра мӧлӧт улысь брызьмуні кинь
   от удара о камень брызнули искры изйӧ инмӧмысь чепӧсйисны би киньяс