брызнуть
сов. однокр.
1) резыштны, койыштны, брызьнитны, прысьнитны; сявкнитны, чилснитны
от сглаза брызнуть ребёнка вомидзысь койыштны кагаӧс ваӧн
неожиданно брызнул луч света нем виччысьтӧг койыштіс би югӧр
2) брызьмунны, прысьмунны; сявмунны; сявкмунны; сявкнитны; чепӧсйыны
из раны брызнула кровь дойысь прысьнитіс вир
из пальца брызнула кровь чуньысь брызьнитіс вир
вдруг брызнул дождь нем виччысьтӧг сявкнитіс зэр
из глаз брызнули слёзы синмысь чепӧсйис синва
из-под молота брызнула искра мӧлӧт улысь брызьмуні кинь
от удара о камень брызнули искры изйӧ инмӧмысь чепӧсйисны би киньяс