брань

ж. видчан кывъяс, лёк кывъяс; видчӧм, увгӧм, ёрччӧм, пинясьӧм; ямзьӧм; зык-шум собир.
   наброситься с криком и бранью уськӧдчыны горзігтыр да ёрччӧмӧн
   приходится стесняться брани лоӧ вежавидзыштны ямзьӧмысь
   у них всегда ругань, брань налӧн пыр зык-шум

ж. трад.-поэт. высок. война, тыш, кось
   пасть на поле брани кось вылын усьны