пиштшаль
[piščaľ] вв. вым. иж. нв. печ. скр. сс. уд. пищаль, ружьё печ. бия изъя пиштшаль кремнёвое ружьё печ. омӧль пиштшаль плохое ружьё уд. пиштшаль рузь дуло ружья вв. (Крч.) скр. пиштшаль томан ружейный замок вым. (Онеж.) веськӧ пиштшальыд кӧ вӧлі, и лыйи кӧчтӧ если бы было ружьё, я подстрелил бы зайца уд. (Георг.) пиштшальӧ зараттӧм вӧлі ружьё моё не было заряжено