пиштшаль
[piščaľ]
вв. вым. иж. нв. печ. скр. сс. уд. пищаль, ружьё
печ. бия изъя пиштшаль кремнёвое ружьё
печ. омӧль пиштшаль плохое ружьё
уд. пиштшаль рузь дуло ружья
вв. (Крч.) скр. пиштшаль томан ружейный замок
вым. (Онеж.) веськӧ пиштшальыд кӧ вӧлі, и лыйи кӧчтӧ если бы было ружьё, я подстрелил бы зайца
уд. (Георг.) пиштшальӧ зараттӧм вӧлі ружьё моё не было заряжено