несов. разг. неодобр. кем-чем ыкшаасьны, шванитчыны, шваньявны, ыждавны
   стала старшая сестра чваниться – жизнь в городе выхвалять ыджыд чой пондіс шванитчыны – карса олӧм ошкыны
          
         
              
          
          
            ж. шванитчӧм, шваньялӧм, ыкшаасьӧм, ыждалӧм
   его чванливость мне непонятна сылӧн шванитчӧмыс меным гӧгӧрвотӧм
   вся его чванливость совершенно исчезла ыкшаасьӧмыс кытчӧкӧ дзоньнас вошис
          
         
              
          
          
            -ая, -ое
ыкша, ыждач; вышитчысь, вылын ныра, вылын юра
   чванливое поведение ыкша оласног
          
         
              
          
          
            нареч. вышитчӧмпырысь, шванитчӧмпырысь, ыкшаасьӧмӧн
   чванно вести себя шванитчыны
          
         
              
          
          
            -ая, -ое
разг. вышитчысь, спесь, шванитчысь, ыкшаасьысь
   чванный характер вышитчан морттуй
          
         
              
          
          
            с. спесьлун, вышитчӧм, шванитчӧм, ыкшаасьӧм
   унаследованное от отца батьсянь рӧдйӧм спесьлун