распорядиться
сов.
1) с инф. о чём тшӧктыны
директор распорядился выделить деньги директор тшӧктіс сетны сьӧм
2) чем лӧсьӧдны, тшӧктыны лӧсьӧдны; тӧждысьны лӧсьӧдӧм йылысь
распорядиться обедом тшӧктыны лӧсьӧдны ӧбед
3) видзны; вӧдитчыны; (мыйкӧ) вӧчны
как распорядиться чужими деньгами? мый вӧчны йӧз сьӧмнас?
распорядиться отпущенными средствами вӧдитчыны лэдзӧм сьӧмӧн