распорядиться
сов.
1) с инф. о чём тшӧктыны
   директор распорядился выделить деньги директор тшӧктіс сетны сьӧм
2) чем лӧсьӧдны, тшӧктыны лӧсьӧдны; тӧждысьны лӧсьӧдӧм йылысь
   распорядиться обедом тшӧктыны лӧсьӧдны ӧбед
3) видзны; вӧдитчыны; (мыйкӧ) вӧчны
   как распорядиться чужими деньгами? мый вӧчны йӧз сьӧмнас?
   распорядиться отпущенными средствами вӧдитчыны лэдзӧм сьӧмӧн