разбойник
м.
1) рӧзбойник
   разбойник с большой дороги а) ыджыд туйвывса рӧзбойник; б) перен. разг. неморт, яндысьтӧм морт
2) разг. в обращ. вильышпоз
   ах, что ты наделал? ок тэ, вильышпоз, мый вӧчин?
   ◊ разбойники пера вуза гижысьяс; вуза журналистъяс