кусінь
[kusiń] вв. вым. иж. скр. сс. уд.; см. кусынь I вв. (Бог.) гырддза кусінь локтевой сгиб иж. кык кусінь нюкыльччыны совсем согнуться, сгорбиться иж. ◊ кык кусінь кыскыны похудеть, сжаться