кӧласьны
[ke̮laśni̮] вым. иж. нв. скр. сс. (Втч.) уд.; см. кӧвъясьны уд. быд сёрниӧ ин кӧлась не встревай в каждый разговор нв. висем кӧласис болезнь пристала вым. (Кони) мый тэ ме дінӧ кӧласин! что ты ко мне привязался! вым. (Кони) паськӧмӧ бусыс кӧласьӧма одежда запылилась уд. (Лат.) ◊ вӧн кӧласьны натягивать полог