Комиа-роча ботаника кывкуд
Поисковый запрос: яг
Найдено: 65
1. яг
¹ бор Гырысь пожӧма вӧр, эжа выв топыд да дженьыд нитшка. А кыті лайкова неуна ягыс, сэтчӧ сука быдмӧма ыжман. Г. Юшков, Югыд вой, кӧка вой. кп. яг, удм. яг ² уд. лес, видз. вӧр Мӧдлапӧвса вӧр-ванас любуйтчыштӧм бӧрын зонка пырис видз помын сулалысь ягӧ. Сэні енэжсӧ пыкисны нэмӧвӧйся пожӧмъяс, ниаяс, козъяс. Л. Палкин, Шуштӧм вой.
девственный сосновый бор Югыд тыын ваыс вӧлӧма ключын кодь сӧдз да югыд – – –, а берег вылас сулавлӧмаӧсь сывтыръя нэмӧвӧйся пожӧмъяс. Вӧрзьӧдлытӧм пожӧма яг быдмылӧма и Краснозатонскӧй посёлок местаын. В. Балибасов, Вӧліны вӧралан местаяс. удм. исамтэ пужым яг
редкий сосновый бор Керӧсыс сись кодь вӧра гулыд яг. Видзӧда да керӧс йылас мелань куим кӧр орччасьӧмаӧсь да локтӧны. Б. Шахов. Вӧрын.
короткая ножка, видз. дженьыд кок Видзӧдӧ [Йӧра Саш] — медкосінас, важӧн пӧрлӧм да джынвыйӧ сісьмӧм пожӧмлӧн увъяс пиын дізьвидзӧны кельыдгӧрдов кӧлӧбъяс [уртшакъяс], дженьыд поднаныс муртса лыбӧдчыштӧмаӧсь му веркӧссянь, зумыдӧсь да тшӧгӧсь. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс. удм. вакчи пыд
заболоченный бор Кыткӧ торкалӧ, кыткӧ и отсалӧ природа мортлы. Йиджис егыр яг вылысь нитш ув ва, быри пу вылысь зэра лысва. Тима Вень, Тӧлӧ.
бор-беломошник, видз. яла яг Тикӧ ас синъяснас аддзис, кутшӧм паськыд да уна пӧлӧс вӧлӧма муыс. Дзажакылісны кок улын еджыд ялаа ягъяс, кольлісны бӧрӧ мырпома нюръяс, чӧдъя-пувъя расъяс, тшӧтшкӧсінъяс да слудаяс – – –. В. Тимин, Эжва Перымса зонка.
сосновый бор Пув вотігӧн тайӧ вӧлі. Муна вӧлі буретш сэтшӧм местаӧд, кӧні ӧта-мӧдыскӧд паныдасьӧны еджыд яла да веж нитш. Тані пожӧма ягыс матыстчӧ нюр дорӧ. Л. Палкин, Окота эськӧ тӧдны... удм. пужым яг
боровая гряда Вӧвлӧм яг веретя вылас бызгыльтӧма-петӧма ляк кыддзыс, пипуыс да пелысьыс! Вевтасінад пелысьыс бура артмӧма. Е. Уляшев, «Мӧдім гортӧ, Лыско...».
белый гриб сосновый, видз. кыз кока дона гоб, сьӧд белӧй гриб, яг гоб Но мыйӧн сӧмын петісны машинаысь, на дінӧ пырысь-пыр жӧ матыстчис тшак чуман тыра паськыд тошка дядьӧ. — Оз-ӧ ков карса господалы чӧскыд тшак? — пондіс вӧзйыны сійӧ. — Яг выв еджыд гоб и пиня тув кодь зумыд гӧрд гоб? И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
млечник обыкновенный, видз. бур путник, еджыд путник, ньывтшак, уль путник, яг выв путник И весиг гӧрд гобйыс сӧмын некымын сюрис ӧні Капит Пашлы. Сы мында жӧ и яг выв еджыд рыжик. Позьӧ шуны — вуж кӧрзина пыдӧсыс сӧмын ляксьыштіс тшакнас, шӧркодя жаритмӧн сӧмын и лоӧ. И. Торопов, Кык чукчи.
очиток едкий
дивала однолетняя удм. лягтурын
боровая брусника, видз. яг пув Воис керкаӧдзыс Ёгор Кӧсьта да нывъясыс дасьӧсь нин вӧліны туйӧ петны. Кык пестер тыр чунь пом кодь гырысь пемыдгӧрд яг выв пув чуманъясӧ кольӧмаӧсь, да кыкнанныслӧн на пестеръясныс тырӧсь. П. Шахов, Овлісны-вывлісны.
млечник обыкновенный, видз. яг выв еджыд рыжик – – – татшӧм кадад, шоналӧм мусина да бура нин кӧтасьӧм яг вылад, ёна на мыччысьлӧ банйӧм тупӧсь кодь дона еджыд гоб и пиня тув кодь зумыд гӧрд гоб, торйӧн нин, тувсов коль кодь ён яг выв путник, либӧ, кыдзи мукӧдлаын шуӧны, еджыд рыжик – – –. И. Торопов, Кык чукчи.
фиалка песчаная
белый гриб сосновый, видз. кыз кока дона гоб, сьӧд белӧй гриб, яг выв еджыд гоб Зачесьыс вӧлі зонкаыслӧн еджыд яла вылысь кыдз пу йӧг кодь зумыд яг гобъяссӧ аддзавны! И сэтшӧм сюся корсялӧ да югыд синнас аддзалӧ. И. Торопов, Кык чукчи. кп. ошгриб, удм. яггуби
островок сосняка, видз. пожӧм ді Кокадса вӧрпунктыс войӧджык на туясис да вӧлӧн кыскана пӧлӧнсьыс на босьтасис, пожӧма вӧр вылас горшасис, та вӧсна и эз на сюр матыс чом гӧгӧрыс керас улас, сійӧ на яг діыс и веськаліс, кытӧн чӧс туйыс пансьыліс. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.
опушка бора Эз ягас катӧд батьыс, кӧні вевъя лыаджык, буракӧ, вӧлі да яла тыдаліс, а яг дорӧсас кежӧдіс, козъя-пожӧмаинас. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.
хвощ зимующий
боровая возвышенность Водзӧ лэч туйыс чукыльтӧдіс яг нӧрысланьыс, кытӧн тыдалісны вужляяс. Тӧв нырысь ли пӧрысьысла нин пӧрӧмаӧсь кымынкӧ гырысь пожӧм – – –. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.