с.
1) висьмӧдӧм, кӧвъялӧм
2) висьмӧм, вуджӧм
заражение гриппом гриппӧн висьмӧм
заражение на каждом шагу верман висьмыны быд воськолын
заражение крови вир висьмӧм
-ая, -ое
пӧрӧса
заражённая вода пӧрӧса ва
заражённый воздух пӧрӧса сынӧд
Ⅰза́раз
нареч. обл. пырысь-пыр; здукӧн
Ⅱзара́з
нареч. разг. ӧтпырйӧ, ӧтпырйӧн, ӧтпырысьӧн
зараз съесть целую курицу ӧтпырйӧн сёйны быдса чипан
ж. висьмӧдантор; кӧвъясянтор
распространять заразу висьӧм кӧвъявны; висьмӧдавны кодӧскӧ
ж. вуджӧм, вуджанлун
заразительность смеха серам вуджӧм
-ая, -ое
1) сійӧ жӧ, мый: заразный
заразительная болезнь вуджан висьӧм
2) перен. вуджан
заразительный смех вуджан серам
сов. чем висьмыны; пӧрӧсмыны
заразиться оспой пистиӧн висьмыны
заразиться весельем перен. йӧз вылӧ видзӧдӧмӧн гажмыны
-ая, -ое
вуджан, кӧвъясян; кутчысян, сибдан, пӧрӧс
заразная болезнь кӧвъясян висьӧм
заразный больной вуджан висьӧмӧн висьысь
заразное отделение кӧвъясян висьӧмысь бурдӧданін
нареч. водзвыв
заранее радоваться не стоит водзвыв нимкодясьны оз сулав
заранее не угадаешь, что нас ждёт водзвыв он тӧд, мый миянӧс виччысьӧ
сов. разг. ирон. дзугсьыны, нинӧм абу висьтавны
сов.
1) чем без доп. тільсявны; ёгӧссьыны
зарасти лесом вӧрӧн тырны; вӧрсявны
зарасти крапивой петшӧрӧн тырны
поляна заросла кушин тільсялӧма
2) бурдны, тупкысьны
рана заросла дой бурдіс
3) гӧнсявны
зарасти бородой тошсявны
◊ зарасти грязью няйтӧн тырны
◊ зарасти мхом кидмыны (морт йылысь)
сов. что
1) чем эжмӧдны, лэдзны петны; быдтыны
зарастить поле сорняком му эжмӧдны ёгтурунӧн
зарастить борозду гежӧм эжмӧдны
2) разг. бурдӧдны
зарастить рану дой бурдӧдны
сов. разг. неодобр. этшысь петны; этш вунӧдны
ты слишком зарвался тэ дзикӧдз этшсьыд петін
сов. гӧрдӧдны
рябина зардела пелысь гӧрдӧдіс
лицо отца зардело батьлӧн чужӧмыс гӧрдӧдіс
сов. сійӧ жӧ, мый: зардеть
заря зарделась кыа гӧрдӧдіс
девушка зарделась ныв гӧрдӧдіс
сов.
1) заводитны (кутны, мӧдны, пондыны) равзыны; равӧстны; рикӧстны
вдруг он заревел друг сійӧ равӧстіс
2) заводитны (кутны, мӧдны, пондыны) бӧрдны; бӧрддзыны; ырӧстны
зареветь от обиды дӧзмӧдӧмысь бӧрддзыны
с. югӧр
зарево огней над городом кар весьтын би югӧр
зарево пожара пӧжар югӧр
-ая, -ое
кыа (в функции опр.)
заревая полоска кыа визь
сов. кого-что гижны, пасйыны
зарегистрировать показания машины пасйыны, мый петкӧдлӧ машина
зарегистрировать кандидатов в депутаты гижны депутатпуясӧс
зарегистрировать брак вӧчны гӧтрасьӧм йылысь пасйӧд
сов. гижсьыны; пасйысьны
зарегистрироваться в загсе гижсьыны загсын
зарегистрироваться у секретаря пасйысьны секретар ордын
Ⅰм. спец. начкӧм, начкалӧм
скот для зареза начкан скӧт
Ⅱв функции сказ. разг. кому мат, пик, пӧгиб, беда
мужику без лошади зарез мужиклы вӧвтӧгыд мат
◊ до зарезу бӧрдмӧн, джагӧдчымӧн; кынӧм сюмалӧм моз
Ⅲм. стр. прост. сёртас, тшупас
зарез на стропилах стрӧпилӧ тшупас
сов. кого-что
1) вины
уж не хочешь ли зарезать меня? он-ӧ тэ вины кӧсйы менӧ?
2) начкыны
зарезать корову мӧс начкыны
3) прост. кого косявлыны
волк зарезал ягнёнка кӧин косявлӧма баляӧс
4) перен. разг. кок йылысь уськӧдны, матӧ воштыны
5) перен. разг. не лэдзны йӧзӧдны, кутны йӧзӧдӧмысь
◊ без ножа зарезать кого пикӧ (матӧ) воштыны, кок йылысь уськӧдны
◊ хоть зарежь(те) а) джагӧдчымӧн; б) кӧть джагӧд
сов. кувтысьны (асьтӧ бытшкӧмӧн, горш кырыштӧмӧн)
сов. кого-что, кому, кем-чем петкӧдлыны
зарекомендовать себя петкӧдлыны асьтӧ; ассьыд морттуй петкӧдлыны; ӧбича петкӧдлыны
зарекомендовать себя с хорошей стороны петкӧдлыны асьтӧ бур боксянь
-ая, -ое
юсайса, мӧдлапӧвса
заречная деревня юсайса грезд
заречные ивы мӧдлапӧвса бадьяс
с. юсай; мӧдлапӧв
жить в заречье овны ю сайын
переезжать на лодке в заречье пыжӧн вуджны мӧдлапӧлӧ
сов. кыв сетны, дугӧдчыны
он зарёкся курить сійӧ сетіс кыв не куритчыны; сійӧ дугӧдчис куритчӧмысь
сов. сімны
проволока заржавела сутуга сімӧма
заржавевший прич. гвоздь сімӧм кӧрт тув
-ая, -ое
сімӧм
заржавленный нож сімӧм пурт
сов. гӧрӧктыны; заводитны (кутны, мӧдны, пондыны) гӧрдлыны
лошади вдруг заржали друг вӧвъяс гӧрӧктісны
сов. кого-что
1) серпасавны
зарисовать дерево серпасавны пу
2) разг. тыртны серпасъясӧн
зарисовать целый альбом серпасавны дзонь альбом
ж. серпас; серпастор; серпасалӧмтор
несов.
1) смотри: зарисовать
2) многокр. серпасалавны
несов. прост. на кого-что ыштыны, вежавны, вежгыны; кыртлыны, гульктывны
зариться на чужое добро гульктывны йӧз эмбур вылӧ
зариться на точильные камни кыртлыны тӧчила, изъяс вылӧ
ж. вой кыа (гымтӧг чардби); войлуч
в небе засверкали дальние зарницы енэжын кутіс югъявны ылі вой кыа
сов. что шыльӧдны
заровнять дорогу шыльӧдны туй
заровнять яму гуран шыльӧдны
сов. шылявны, шылясьны
ямы заровнялись гуранъяс шылясисны
сов.
1) уст. прост. чужтыны
для чего я тебя зародил? мый вылӧ ме тэнӧ чужті?
2) перен. что, в ком-чём чужтыны, кыпӧдны
успех зародил в нас надежду вермӧм чужтіс (сетіс) миянлы лача
сов.
1) уст. прост. чужны
у нас зародились сомнения миян чужис майшасьӧм
2) перен. чужны, кыптыны
зародилась новая идея чужис выль дум
м.
1) биол. пытшпи
зародыш цыплёнка чипан пытшпи
2) перен. чего гӧрӧд
подавить (уничтожить) дурное в зародыше лёкторсӧ бырӧдны гӧрддзасигас
◊ в зародыше пансигас; заводитчигас
-ая, -ое
пытшпи (в функции прил.)
зародышевая клетка биол. пытшпи кольк
зародышевое развитие пытшпи сӧвмӧм