трингись
[трінгіԍ] 1. (прич. от трингыны)
1) звенящий, звякающий
2) бренчащий, тренькающий на чём-л. 2.
1) тот, кто звенит (звякает)
2) тот, кто бренчит (тренькает) на чём-л.