кышӧтчӧм
[кышӧтчӧ́м] (и. д. от кышӧтчыны) шорох, шелест, шуршание кӧс турунлӧн кышӧтчӧм да тӧвлӧн уннялӧм – токо нія и дзугисӧ татісь лӧньсӧ шорох высохших трав да вой ветра – только это и нарушало здешнюю тишину