терминов: 26
страница 1 из 1
некытчӧ туйтӧм, омӧльтана морт — Кишлакысь татшӧм сюри! — кирган гӧлӧсъясӧн вочаалісны салдатъяс. — Кутшӧм эм. Тшын пиысь, кӧнкӧ петіс! Абу жаль! Бурджык лоис, пӧдіс кӧ, падла! Колӧкӧ, тайӧ гадыс Серёгаӧс и виис? (А. Шебырев)
ичӧт тушаа морт (КК) Падлач кока туис ↔ ичӧтик мортӧс шуасны (КФ)
больгысь, паськыд вома морт (КК) Падъян вома (видчигъясӧн) ↔ паськыд вом (КФ)
удзӧдӧм морт, коньӧр Тайӧ олӧм — абу сакар, Ош моз вугралӧмӧн ола. Но ӧд абу пайтӧм Макар Йӧзыслы на, видзӧд, кола (А. Уляшев)
дась нянь сёйысь, подув вежӧртасыс дӧва дорӧ, йӧз овмӧсӧ пырысь, дась вылас пырысь — Но мый, Нина!? — лёкысь горӧдіс Данил. — Ме дінӧ локтін? Бӧръяысь? Ха-ха! Давай!... Нинӧм тэд овнысӧ! Мен овнысӧ, мен! Челядьӧс босьта, мамыдлысь мырддя. Юны дугда, удж корся. Палюртӧ керкаысь шыбита (А. Шебырев) — Но и паляур, сідзкӧ. Шог ни яндзим! — шешмунлі Виринея. — Эн и гӧгӧрво, коньӧр. — Мыйла эг гӧгӧрво? Паляурыд поз аслыс оз вӧчлы, воттӧ оз мынтывлы: ме пӧ абу лэбалысь ни абу котралысь. Миян ӧд паляурӧн жӧ нимтӧны дӧва ордад пырысьтӧ. А ме важӧн нин ур, гӧрд ур! Пӧрысьӧ-нэмӧ кӧ ог едждӧдлы, — кималас вӧчис Самарин сім сьӧд тошсӧ (Г. Юшков)
асныра, асруа морт, меж кодь Мый сибдінныд ме дінӧ паназыръяс моз! (Н. Фролов)
дась нянь сёйысь, дась вылын олысь / паразит (КРК) Мед поэма Петкӧдлас ханжаӧс Лёка паськыд паськӧмаӧс, Паразитӧс, коді йӧзысь гырысь (И. Куратов)
пӧрысьмӧм морт — Фёклаӧй-свёклаӧй тэ менам, юмов паренчаӧй, — пондіс сывъявны сьыліӧдыс Гаврей (Ю. Васютов)
дышпоз, лытун Парпонь чукӧр, семья оз лӧсьӧдны, а кодлӧн эм — жугӧдӧны. Мыйся олӧм? (А. Шебырев) — Ды-ыш, мудзи. — Тэ мый, парпоньӧ пӧрин? Ветлам, салдат локтӧма (сёрнитӧны нывъяс) (А. Мишин)
ёна мугӧм чужӧма морт (КК) Паскула кашник ↔ мугов чужӧма (КФ)
больгысь, розя вома, гусяторъяс видзны кужтӧм морт (ССКЗД, КК) Дивуйтчӧ пась вома йӧз: «Пемӧсыс мӧй ыджыд чина, Весигтӧ кежӧ машина?» (Ю. Васютов)
уд. больгысь, розя вома, гусяторъяс видзны кужтӧм морт
эй. Нэмдін шлявӧ, гуляйтысь ань (юӧртіс С. М. Мамонтова)
сш. Чуклӧм наян морт паськыд вом быдл. больгысь, розя вома — Ак тэ, паськыд вом, — кутіс видчыны Марья тьӧт. — Кодкӧ кӧ бокӧвӧй пырис, а тэ сылы брольӧдін? (кывъяс Ӧнюшлы) (А. Мишин)
больгысь, розя вома, гусяторъяс видзны кужтӧм морт / болтливый человек, болтун (КРК) — Мый тэ лӧвтан, «бӧрдысь Пома?» «Бӧрдысь Пома», паськыд вома? (В. Лыткин)
больгысь, розя вома, гусяторъяс видзны кужтӧм морт Тималӧн тайӧс кылӧм бӧрын вирыс сӧнъяс пытшкас быдсӧн пузис. Мый-мый, но сӧмын эз татшӧмтор виччысь сійӧ Зоясянь! «Вот паськыд вома ракаыд! Но и сӧрӧ!...» (И. Ногиев)
эй. Висер вывті горш морт (юӧртіс А.М. Попова)
дзик абутӧм морт, гӧль (КК) Пась ни кӧм, тшыгысла кынӧмас гӧгйыс путкылясьӧ (С. Пылаева)
1) шойданник / оборванец (КРК) Митя бӧр пырис керкаас, видзӧдліс пасьтӧм на вокыс вылӧ да горӧдіс: — Пасьтӧм рака — кар да кар! (С. Раевский) 2) козинтӧм гӧтырпу (КК)
Петрунь ошйысьысь морт, квастпоз
кыза пасьтасьӧм морт (КК)
сш. Кебра сиктсёрниын йӧюк (юӧртіс Э.М. Некрасова, Визин)
некытчӧ туйтӧм морт — Но и патрак жӧ тэ, андел Коля, со ӧд мый мен шуалӧ. Тэ мый, дзик нин йӧй али мый? (Н. Щукин)
паськыд чужӧма морт (КК) Пач пӧдан чужӧм ↔ паськыд чужӧм (КФ)
дыш, паччӧрын куйлыны радейтысь морт, дыш ань / любитель лежать на печи (КРК) — Артельнӧй добраыд сійӧ паччӧрича ныв кодь (П. Доронин)
омӧльтана ныв, ань Таня. Окота тіянлы весьшӧрӧ пиньнытӧ кеслыны!.. Дарья. Тӧда ме тіянӧс, пашкыр бӧжаясӧс!.. (Н. Белых)