терминов: 31
страница 1 из 1
пшеница Войнаӧдз миян, гортын, быдтылісны жӧ шобдітӧ, но няньыс татшӧм еджыдыс да небыдыс эз артмыв. И. Торопов, Но-о, биа бордъяс! кп. шогді, удм. чабей
пшеничная мякина кп. шогдіовӧй жуг, удм. чабей киль
пшеничная солома кп. шогдіовӧй кӧрым, удм. чабей куро
пшеничное поле Видз вылысь локтігӧн ми вӧтлім шобді му шӧрысь чаньясӧс: коді йирсьӧ вӧлі, коді — быглясьӧ, пӧтыштӧмаӧсь нин, буракӧ, да. Г. Юшков, Конӧ Семӧ. кп. шогді му, удм. чабей бусы
пшеничное зерно кп. шогді тусь, удм. чабей тысь
пшеничный колос кп. шогді шеп, удм. чабей шеп
головня, видз. шомшеп А сэсся вӧлі трачкӧдчана кӧдзыд. Тӧв, лымйыс ляпкыд. Колхозысь рудзӧг ӧзимным унджыкыс кынмис, ид кӧдзаным пӧшти эз чуж, а «шойшепа» шобдісӧ эз и кӧдзлыны. В. Безносиков, Кӧні менам шудӧй?! удм. шумйыр
¹ щавель кислый; щавель пирамидальный, видз. сёян шомкор, шомкор, шома турун Важӧн-ӧ на ми вӧлім кӧмтӧм кокъяса челядьӧн – – –. Нянь пыдди сёйим шомакор да гум, чӧскыда, чукрасьтӧг, ӧта-мӧд вылӧ видзӧдӧмӧн да паськыда нюмъялӧмӧн. П. Липин, Ставыс тайӧ вӧлі. ² уд. кислица Филимон Филимонович чукыртліс чужӧмсӧ, быттьӧ шомакор вомас гӧтшкыны пондіс, дзужгисны кывъясыс совхозса управлӧн кытікӧ – – –. Ю. Васютов, Мусукасян керка. кп. шӧмкор
щавель кислый; щавель пирамидальный, видз. сёян шомкор, шомакор¹, шомкор Сюсьджыкъяс зарава вийӧдӧны, куз да коляоз вотӧны, ӧньӧ гум, шома турун чукӧртӧны, пожӧм ли лиалӧны. Г. Федоров, Востым. удм. чырстурын
щавель кислый; щавель пирамидальный, видз. сёян шомкор, шомакор¹, шома турун Сувтан эрд вылас, видзӧдлан енэжсяньыс кок улӧдзыд, и лолыд сувтлӧ нимкодьыдла: со кутшӧм мича миян чужан муным! Кузь турун ылькниттӧдз шойччысьяс татысь вотӧны пон кыв моз нюгыльтчӧм шомкоръяс. В. Напалков, Томъяс. кп. тшӧтшкӧр, удм. кузьыкуар
соцветие щавеля Ме понді чукӧртны шомкор. Небыд на сійӧ, тшӧг, кыз пӧкъя. Тшыгъялӧм вӧв моз варсниті кабыр тыр и давай мутшкыны. Чорыд шомыс лӧсьыда и мыськыштіс гырк пытшкӧсӧс. И. Торопов, Тіянлы водзӧ овны.
головня, видз. шойшеп кп. головня, удм. шумшеп
подсолнечник, видз. подсолнух удм. шундыберган
семечко подсолнечника, видз. подсолнечнӧй семечки
теплолюбивый Председатель сьӧлӧмнас кыліс, вежӧрнас гӧгӧрвоис: лунвылысь вайӧм шоныд радейтысь быдмӧг оз вермы войвылын сетны ыджыд урожай, кӧдзлан кӧть, оз ло кузь нэма, кості лоӧ вӧдитчӧмсьыс шабашитны. В. Куратов, «Радейтам тэнӧ, Олеся». кп. шоныт любитісь, шоныт любитісь быдмас
теплолюбивое растение
теплолюбивая овощная культура
теплолюбивые цветы Ӧшиньяс вылын нюмъялісны шоныд радейтысь дзоридзьяс, сӧстӧм джоджас дзим-дзурк вольк, выль керкалӧн сир кӧрыс гильӧдыштӧ ловтӧ... И. Торопов, Муным нималӧ пармаӧн.
теплолюбивая культура
пойма ручья
белокопытник ненастоящий, видз. вадор лапкор, лыа выв лапкор Шор таладорыс вӧлі косджык, дзик шор дорыс тырӧма эжӧрӧн да шор бок лисӧн, вылынджык вутшкӧсіныс дзоридзалӧ тӧзьӧн – – –. Е. Козлова, Векньыдик ордым.
поручейник широколистный
долина ручья Эновтӧм трактор доддьыс век на тыдаліс шор сьӧртсьыс, леторос да гум сайӧдсьыс: ройкмунӧма нин эськӧ, посни тшакӧн вевттьысьӧма – – –. Г. Юшков, Рӧдвуж пас.
редкий, видз. гежӧда паныдасьлысь кп. шоча пантасьлісь
редкое растение, видз. шоч быдмӧг «...сӧмын 1884 воын, кор сылы (Авенир пиыслы) тырис сизим арӧс, ме босьті сійӧс гожӧмын аскӧд Яренскса экспедицияӧ, но шоча паныдасьлысь быдмӧгъяс корсялігӧн этша кад вичмывліс пилы. Сійӧ пырджык кольліс ас кежас». В. Силин, Тӧдмаліс коми войвыв. кп. шоча пантасьлісь быдмас
редкое растение, видз. гежӧда паныдасьлысь быдмӧг Коми Республикалӧн Гӧрд небӧг — Коми муын шоч да быран выйӧдз воӧм ывлавыса ловъяслӧн да быдмӧгъяслӧн олӧм-вылӧм йылысь быдӧнлы инмана книга. Коми Республикалӧн Гӧрд небӧг.
малооблиственный стебель
прореживать, видз. гежмӧдны Колӧ водзджык вӧчны тайӧ [шочмӧдан] уджсӧ, кор пуясыс 5–7 арӧсаӧсь — и уджыс этшаджык, и муыслӧн пӧтӧслуныс видзсьӧ. Шочмӧдчыны позьӧ майсянь ноябрӧдз – – –. В. Надуткин, Видзны-дӧзьӧритны парманымӧс. кп. шочӧтны, удм. шерамытыны
прореживать овощные культуры
прореживать деревья
прореживание кп. шочӧтӧм, удм. шеромытон