терминов: 20
страница 1 из 1
тина, видз. лют, нюзь, нюйт
медленно растущая культура Помидор — ньӧжйӧ быдмысь культура. Кӧдзӧны сійӧс мартын нин. Помидоръяс йылысь, «Войвыв кодзув».
поросль, лоза, бадь ньӧр ивовая лоза кп. ньӧр, удм. ньӧр
пихта сибирская, видз. ньыв пу Берег дорас быдмӧны гырысь козъяс, пожӧмъяс да ньывъяс, водзын, пуяс сайын, тыдалӧ ыджыд нюр. Л. Тарасов, Войвывса вӧр-ваті ветлігӧн. кп. ньыв
груздь жёлтый, видз. йӧла ельдӧг, йӧла тшак, кӧчьельдӧг, кӧчйӧла кп. ньывьельдӧг
пихтовая кора, видз. кач Уджалісны тшыг нисьӧ пӧт лун и вой. Став уджсӧ вӧчисны ки помысь, вӧвъяс отсӧгӧн. Сёйисны турунысь, ньыв качысь да кыдз пу пилипызьысь картупель сорӧн пӧжалӧм «нянь». П. Сельков, Ловъя сӧмын нимыс. кп. ньывпу кач
пихтовая ветка А нырӧ и гырк пытшкӧсӧ чамгис неуна водзджык нин пӧжсьыны индӧм выль корӧсьлӧн – – – кӧр, да тшӧтш и полок вылӧ вольсалӧм ньыв лапъяслӧн сирӧд мырдыс! И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
пихта сибирская, видз. ньыв Вӧлі нин сёр рыт, шонді лэччандор. Козъяслӧн да ньыв пуяслӧн йыла вуджӧръясыс нюжалісны ю шӧрӧдз, улынджык берегын пуясыс сулалісны коскӧдзныс ваын. И. Торопов, Кӧні тэ, кар?! кп. ньывпу, удм. ньылпу
пихтовник кп. ньывпу вӧр, удм. ньылпу нюлэс
пихтовник Варов Варук муніс гортас, а вӧлаяс рӧдтісны видзьяс вывті, кежисны вӧр дорӧ да сувтісны ньыв пуаинӧ. Г. Федоров, Колхозницаяс. кп. ньывьяин
темнохвойный смешанный лес
пихтовое масло Корӧсьсӧ чегъялам асьным. Сиктын. А ньыв пу да тусяпу корӧсьтӧ позьӧ вобыд перйыны, пырмунігмоз. Ньыв пу выйыс зэв бур. Кык удж — ӧти мог, «Войвыв кодзув».
пихтовая шишка кп. ньывпу голи, удм. ньылпу кускыли
пихтовая кора Ивӧ Чуд пӧль быдсяма вӧчасян кӧлуйнас тырӧм керка пытшкас ноксис: косьтӧм ньыв пу кырсь посньӧдліс гырйын — кач пызь вӧчис тӧв кежлӧ. В. Тимин, Эжва Перымса зонка. удм. ньылпу кур
пихтовая ветка, видз. ньыв лап Ньыв пу лапъяс — Ильялӧн небыд вольпасьыс, кодӧс вольсалӧма яг му вылӧ, неыджыд му кочка бокӧ — би водзын шоналӧмаӧсь, койисны ас дінсьыныс чӧскыд дук. В. Юхнин, Алӧй лента.
пихтовая хвоя Шуӧма — вӧчӧма. Час джын мысти нин ыпъяліс бипур. Дась вӧлі и узянін. Пу улӧ [Ӧльӧш] зэвтіс целлофантор. Кераліс ньыв пу лыс. И шоныд, и кос, и небыд. М. Ладанов, Екыша вадса кӧзяин. кп. ньывпу лыс, удм. ньылпу лыс
пихтовая живица, пихтовая смола Лӧсьыд туплясьны гож сайын, лолавны ныртӧ гильӧдысь ньыв пу сир, льӧм, сэтӧр да быд сикас дзоридзьяса турун дука сӧстӧм сынӧдӧн. А. Одинцов, Медводдза коса туй. кп. ньывпу сир, удм. ньылпу сир
млечник обыкновенный, видз. бур путник, еджыд путник, ньывтшак, яг выв путник Зэръясӧн мыськӧм войвывса вӧр-ва сулаліс мича да гажа, тшакӧн да вотӧсӧн озыр. Уна петӧма ягсер, рыжик, ньыв путник, ельдӧг. Г. Федоров, Востым.
рыжик еловый, видз. аньпель, бабапель, кӧдж рыжик Мӧд сикасыс [рыжиклӧн] посниджык, юрыс абу кыз, а вӧсньыдик, – – – рӧмыс лӧзовланьджык мунӧ. Быдмӧ кӧджъясын, ньыв пуа-козъяинъясын да сёнъясын, нимтӧны татшӧм тшаксӧ кӧдж рыжикӧн, ньыв рыжикӧн да бабапельӧн. А. Ракин, Аньпель.
млечник обыкновенный, видз. бур путник, еджыд путник, ньыв путник, яг выв путник