терминов: 174
страница 3 из 4
зеленушка
зелёное коромысло
(пемӧс) растительноядный
растительноядная утка
вым. травянка обыкновенная кп. турундзез
северная пищуха
клоп травяной удм. зынкакы, зынурбо
травяная лягушка
медведь-муравейник
травоядный удм. турын сиись
травоядное животное
травоядный скот Веськыда налы висьтавны эз жӧ кутны, а то бӧрсяньыс вӧтчасны дай. Турунтор пӧ кӧсъям ытшкыштны, да видз кодьӧс корсьны петім. Дерт, та дырйи паныдасьысьяс шензьыштісны жӧ. Ӧд некоднанныслӧн турун сёян скӧт эз вӧв. А. Попов, Чудь мыльк.
зелёная травянка Пыдӧстӧм лӧз енэжын яра дзирдалысь шондіыс, турун чиркъяслӧн помасьлытӧг лэчыда чирзӧмыс, и видзвывса торъялана чӧскыд дукыс — ставыс гажӧдіс сьӧлӧмтӧ, кыпӧдіс лов рутӧ. Б. Шахов, Тшӧтшъяяс.
морская чернеть, хохлатая чернеть А ыджыднас, ас вежӧрнас, бара жӧ эз этшаысь асьсӧ кынтӧдлы. Колипасьӧ нин арнас тыыс, вой тӧв швичкӧ, а лыйӧм турунчӧжыд шӧрас гӧвкъялӧ, кӧвъя палич шыбитан, и то оз во. Г. Юшков, Югыд вой, кӧка вой.
зерноядный удм. тысь сиись
зерновка удм. тысь сиись бозго
зерноядная птица
славка-завирушка
тело Кык вок, нёкчимъясӧдыс кутӧмӧн, сьӧкыдпырысь лэптісны сиртӧ −−−. Юрыс — кӧинлӧн кодь, ёсь пиньясыс жервидзӧны, тушаыс — кер кодь кыз −−−. И. Торопов, Тӧвнас лоӧ шоныд. кп. туша
верх тела
верх тела
низ тела
низ тела
бурый слизень
грибной комар
грибной червь Тані деда-внукалы ёна ковмис вӧласьны пуртъяснаныс, мед босьтӧм тшакъясын эз коль ни ӧти номыр туй. А коляс кӧ тай, шоныдінад да чӧскыдінад ӧдйӧ и рӧдмӧ, пузьӧмӧн пузьӧ номырыд... И. Торопов, Тян. кп. тшак гаг, удм. губи сиись нумыр
цепкий удм. ӝабырскись
цепкая лапа
белоногий удм. заро, заро вал
белоногая лошадь
жир Кулисны вӧрса кӧзяинӧс. Тушаыс ас ку вылас на. Тшӧгйыс вылысас кык чунь кызта. Дерт, дзик укшальӧн тӧвбыд кежлӧ гуӧ пырны он и лысьт. Е. Афанасьев, Пурзьӧмын ар пом. кп. тшӧг
телёнок на откорм Начкысьысьяс эз содтавны: тшӧгӧдан куканьяслы совхоз нинӧм эз жалит — вердіс-юкталіс мытсавтӧдзыс. Мый нӧ кӧрымсьыс топӧдчыны, яй вылӧ сдайтӧм бӧрын кӧ ставыс вешйӧ −−−. В. Безносиков, Сорсисны.
откармливать Бӧръя кадас садьсявны кутісны и карын олысьяс −−−. Ӧні со, Сыктывкарса пенсионеръясыд Ыбад воасны да арӧдз олӧны: кодкӧ порсьясӧс тшӧгӧдӧ, кодкӧ чипан-петукъясӧс быдтӧ. В. Безносиков, Чужан сиктын олам-вылам. удм. куайытыны
откорм кп. тшӧгӧдӧм, удм. куайытон
густой мех кп. тшӧк гӧн
щётка (на ногах лошади) Саврас вӧрзис, петіс конюшня дорысь да мӧдіс рӧдтыны вӧла туй кузя миян грездлань. Гуньгӧ-мунӧ, каттьӧ тшӧткиа кокъяснас туй, ӧтарӧ-мӧдарӧ кузь бурысьыс шылькъялӧ сьылі вылас. А. Одинцов, Саврас.
тупая морда Найӧ мездісны мам-мойсӧ саксьыс да лэптісны ки выланыс, сэсся дзум лэдзисны орчча пыжса клеткаӧ. Зутш да зутш пыр и сетыштіс мойыс ён да тшӧтшыд нырнас клетка вевтӧ −−−. Г. Юшков, Ловъя лов.
закруглённое ухо Кык пон, пемыдруд лёзь гӧнаӧсь, тшӧтшыд пеляӧсь да лэдзӧм бӧжаӧсь, санъяс кодьӧсь и эмӧсь, тшӧтш собисны кӧръяс бӧрсяыс. Г. Юшков, Бива.
щетина — Но-о, шуин жӧ «ош рӧдысь», — нерыштіс Костяӧс Славик. — А тэ гӧнсӧ малыштлы, гӧнсӧ! Дзик порсьлӧн кодь чорыд, тшӧть быттьӧ. Л. Палкин, Тӧдтӧм зверь. кп. шӧтана, удм. зу
вс. щурёнок, мелкая щука — Но и сёрнитігад бура шмонитны вӧлі кужӧ. Коркӧ, паныд лоим да, шуӧ вӧлі меным: ме пӧ эськӧ и тэ моз абу рыбак, но том сирпиянӧс пӧ, тшулюкъясӧс, ёна жӧ радейта. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
ступенчатый хвост
142ты
лёгкое, лёгкие Начкасян луныс Ӧльӧшлы праздник. Рытнас быд кутшӧм жаркоесӧ вӧчас. Муссӧ ӧтнассӧ пуас да сэсся жаритас. Тыяссӧ картупелькӧд пуас, мед сёйнысӧ небыд лоӧ. Е. Афанасьев, Менам Ӧльӧш друг. кп. ты, удм. ты
обыкновенная, или озёрная чайка
внутренности, потроха ...Геня некымын лун нин уджаліс виасянінын. Рытъясын гортӧ воліс мудз да пӧшти некытчӧ эз петавлыв. Удж вылысь быд волігӧн сьӧрсьыс вайліс кор ты-мус, корсюрӧ кӧр яй тор, и баба-внука олісны пӧта. Я. Рочев, Кык друг. кп. тымус, удм. тымус
озёрная рыба кп. ты чери, удм. ты чорыг
146тыв
маховое перо удм. тылы
основание крыла
опахало пера удм. тылыбурд
корень пера, основание пера
стержень пера