терминов: 237
страница 2 из 5
дятловое гнездо Бусколӧн зіля увтӧм серти Сеня тӧдіс, мый тулан дзебсясьӧ буретш тайӧ сизь позъяс. В. Юхнин, Биа нюр. кп. сизь поз, удм. сизь кар
вид — А местаыс бур: берег пӧлӧныс ва ньылыд нюжӧдчӧмаӧсь веж шӧвк юрси кодь небыд, кузь ва быдмӧгъяс, −−− ю пыдӧсыс вевттьысьӧма кӧжа сора гырысь лыаӧн. Татшӧм местаас быд сикас чериыс вермас шедны −−−. Л. Палкин, Кыдзи чужӧны кымӧръяс.
щебетать Казяласны [ай сюзьӧс] быдсяма посни лэбачыс да ӧтчукӧрӧн вӧтлысьны кутасны, чирзыны да сильгыны, кӧть пӧрӧм улӧ кӧч моз дзебсьы. Г. Юшков, Чугра.
птичка — Но, бур туй тіянлы, сильӧяс! — меліа бур сиис юрсиа кайяслы Сандра да водзӧ мӧдӧдчис муртса синлы казялан лӧсас туй кузя. Г. Фёдоров, Зын турун.
1. цыплёнок Но, вӧлӧмкӧ, оз на и дзик пыр чужны сильӧпияныд. Вежон кык-ӧ-куим виччысьны ковмис. Василёк весиг вунӧдіс нин та йылысь. Н. Куратова, Ортсӧ колькъялысь чипан. 2. птенец Гӧгӧра зэв гежӧдика да регыдика поз вывсьыс чеччылӧмӧн пӧжсьӧ. И тӧлысь чӧж ӧд пӧшти тшыглы, а айыс и вердны пиянсӧ оз отсав. Сильӧпияныс позъяс лун-мӧд и олӧны, а сэсся мамныс подӧн лэччӧдӧ найӧс море вылӧ. Г. Дуркин, Вой мореяс пыр.
57син
глаз Но синъясыс зэв на гырдӧсь [энь сюзьлӧн], ырнялӧны уліник шонді паныдыс, и кольквижӧн быгӧртӧм пельясыс чим сьӧдӧсь на, лӧсталӧны. Г. Юшков, Чугра. кп. син, удм. син
бровь Дзик чом дорті прӧйдитасны [таръяс], весиг гӧрд син доръяссӧ аддзан. В. Торопов, Тар койт вылын. удм. синдор
зрячий — Волы аски ме ордӧ... Бусколысь кычансӧ сета. Синма и пеля нин, керкаӧ пырысь вылӧ лявксьӧ, посводзсянь кылӧ... А. Одинцов, Бур пон. кп. сина, удм. синмо
зрячий птенец
уздечка (пространство между основанием клюва и глазами птицы)
зрячий детёныш
стать зрячим А сэсся дыркодь видзӧдіс [мам] неважӧн на синмасьӧм кычӧ вылӧ да содтіс: — Мед олас. Синъясыс тӧдӧны, мый сы йылысь сёрнитам, омӧльтам сійӧс — жугыльмисны со. Ю. Васютов, Буско.
слепой Мурка вит каньпи вайӧма лӧскӧ. Ме пырті найӧс гӧбӧч вылӧ, мися, кынмасны синтӧмъясыд. В. Торопов, Тӧлысь мамтӧг. кп. синтӧм, удм. синтэм
слепой птенец
слепой детёныш Ыргис-ыргис да ланьтіс жӧ сэсся вой тӧлыс, дзирыд сынӧда лун пуксис, и сэки энь сюзьлӧн чужис буссялӧм гӧна да синтӧм пи. Г. Юшков, Чугра. кп. синтӧм пиян, удм. синтэм пи
68сир
щука Гашкӧ, чер пу кузя сир, кык нэр сын дай кельчи — ёкышыс на дас кымын веськалі тайӧ пӧрйӧ Васькалы. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. сир, сирпинь, удм. чипей, чурагей
дровосек, усач Павел босьтіс да сералігмоз петкӧдліс сылы: — Сиргаг. Аддзан, мый кузя сюръясыс! Г. Фёдоров, Сиктса асыв. удм. кузь мыйыкӧ кибы
усики дровосека Маша пуктіс ки пыдӧс вылас кузьмӧс тушаа сьӧд гагйӧс да кутіс видзӧдны, кыдзи сійӧ легӧдӧ вӧсньыдик кузь усъяссӧ. Сиргаг недыр пукалыштіс, сэсся паськӧдіс бордъяссӧ да жбыр качӧдчис. Г. Фёдоров, Сиктса асыв.
щурёнок Пӧт сирпи, пурт кузя кымын, нюжвидзис ӧтилаын дзик ва веркӧсас, бордъяснас весигтӧ эз вӧрзьӧдчыв. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. кп. сирпиньпиян, удм. чипейпи
щучий зуб, щучьи зубы — Оз ков, Ипатей Яковлевич. Синванад он отсав. Виӧны кӧ, мед виӧны. Сирӧс тай виӧны и сёйӧны, а пиньясыс кольӧны. Кутшӧм сир пиньяс кутӧ тӧд вылас, Калина эз висьтав −−−. Я. Рочев, Му вежӧм.
молодь щуки Муртса матыстчи Сордъёль бердӧдз, аддзи, мый гӧпъясын жуисны сир да налимпиян. Каляяс на бӧрся и кыйсьӧны: то сунласьӧны, то вылӧ лэбзьӧны. П. Липин, Ставыс тайӧ вӧлі.
щучья икра кп. сирпинь пӧк, удм. чипей мызь
прибрежный дождевой червь
щучья чешуя кп. сирпинь сьӧм, удм. чипей сьӧм
сосальщик
щучья голова Ботан синмысь Гриша мездіс ыджыд юра да паськыд вома, ньӧв кодь веськыд, тупльӧс сирӧс. В. Напалков, Вотӧса август.
воск кп. сісь, удм. сюсь
нв. ящерица живородящая кп. сісьгаг
81сіт
помёт Ёсь пельяснас [кӧин], дерт, кылӧ менӧ −−−. Лёкинті, ёна лёкинті менӧ новлӧдлӧ, но ог кольччы сыысь. Ӧтилаысь аддзылі сітсӧ — руалӧ на весиг вӧлі. А. Одинцов, Босьттӧм водзӧс. кп. сіт, удм. сӥть
навозник обыкновенный — Ме рытъяснас радейта жӧ книгаяс лыддьыны, — ышловзис Сергей — А шойччан лунъясӧ сьӧлӧм бурмытӧдз радейта вӧрӧд гежмавны... Пищальӧн, понкӧд... Меным абу жӧ окота лукйысьны... сіт выв гаг моз куйӧд чукӧрын. И. Торопов, Муным нималӧ пармаӧн. удм. сӥть бӧчы
рыжая навозница
тонкое руно
овца тонкорунная
скворечник Коръястӧм пу вылын тыдалӧ кык скворец поз. Видзӧдлі ю дорын сулалысь мӧд кыдз вылӧ — и сэні татшӧм жӧ скворечникъяс ӧшалӧны. И. Коданёв, Лунвывса гӧсть. кп. скворечник, удм. юбер кар
скворчонок Вӧлӧмкӧ, асланыс Мурзик каньыс джыджвидзӧ скворечник вевт вылын. Дерт, скворечпиянсӧ судзӧдны оз вермы, вевтыс ыджыд кӧзырока да тайӧс сійӧ эз тӧд. В. Торопов, Ябыръяс. кп. скворечпиян, удм. юберпи
скворец обыкновенный Максим Ӧдӧй эз кут восьтывны ӧшинь занавесъяссӧ — тӧв кежлӧ мунӧма нылыс дорӧ да тулыснас сӧмын локтас гортас, скворечьяскӧд тшӧтш. Е. Афанасьев, Кытшъяс. кп. сквореч
скот, скотина Матренъяс скӧтсьыд некор эз лэдзчысьлыны. Мӧскӧн-ыжӧн олісны, чипантӧ видзисны, порсьтӧ да. В. Напалков, Прӧщай... кп. скӧт, удм. кайван
пастушья собака кп. пудо возьмась пуны
животноводство, скотоводство Таво тулыс «Вӧр фронт» колхоз празнуйтіс ассьыс вит вося юбилей, петкӧдліс вермӧмъяссӧ, шедӧдӧмторъяссӧ — скӧт видзӧмын-быдтӧмын, нянь культураяс вӧдитӧмын −−−. Тима Вень, Коми сиктъясӧд.
животноводство, скотоводство кп. пода вӧдитӧм, удм. пудо вордон
плотоядный медведь
коровник Сенялӧн мамыс эз ветлы скӧт картаӧ идрасьны, пыр шӧйтіс, виччысис мужик йылысь кутшӧмкӧ юӧр. Г. Фёдоров, Полошуйтчӧм.
поголовье скота — Ас юрнас и он лысьт [овны]. Мый он кӧсйы, сійӧ и оз позь. Ме эськӧ важӧн нин этшаммӧді скӧт лыдсӧ, бурджыка видзи да унджык и сеті йӧвсӧ да яйсӧ. Г. Юшков, Рӧдвуж пас. удм. пудо йыр лыд
скотобойня Женя дядьлӧн эм аслас машина. Женя дядь шуӧ, мый сылы эз кут кажитчыны тайӧ машинаыс да регыд сійӧ ньӧбас выльӧс. Женя дядь уджалӧ карын скӧт начканінын. С. Терентьев, Сочинение. удм. пудо вандон инты
скотный двор Скӧтнӧй дворысь сы дорӧ волісны ӧтчыд дай мӧдысь: мӧс пӧ куканясьны кӧсйӧ, колӧ эськӧ ветлыны сэтчӧ. А Варуклы эз вӧв окота мунны гажаинысь, сӧмын ладнӧкайтіс. Г. Фёдоров, Колхозницаяс. кп. скӧтнӧй двор
случной пункт
стойловое содержание скота кп. подаӧс картаын видзӧм, удм. пудоэз гидын возён
эпизоотия