терминов: 31
страница 1 из 1
карась золотой Сиктса челядь тайӧ гуясас ловъя гычьясӧс лэдзлісны. А ӧні быд гожӧм сэтысь зарни рӧма чериясӧс вугыр шатинӧн лэпталӧны. Н. Щукин, Гыча гуяс.
уд. карась золотой Вашка катыдын, менам сикт гӧгӧрын, эм уна ичӧтик да ыджыдджык ты, кӧні олӧ-вылӧ карат (гыч). Быдлаын найӧ пемыд зарни рӧмаӧсь −−−. Л. Палкин, Окота эськӧ тӧдны.
золотистая чешуя кп. свиттялан сьӧм
зверь Вежӧра йӧз артыштӧмаӧсь нин: кыдзисюрӧ олігад пӧ вӧр-васьыс ставыс дзугсьыны кутіс, сылӧ и бырӧ пӧ зверь и пӧтка, чери и чутікгаг... В. Безносиков, Вильыш Вӧръю. кп. вӧрпа, удм. пӧйшур
звероферма
звероводство удм. пӧйшур возён
логово зверя
пушнина Гафар Макарович перйис зепсьыс ичӧтик щӧті, матыстіс ас дінас пушнина чукӧр да мӧдіс лыддьыны зверь куяслысь донсӧ. В. Юхнин, Алӧй лента. удм. пӧйшур ку
приручить зверя
зверёныш Видзӧдлі сэтчань — гӧрд ручпи ме дінысь чардби моз лыйыштіс. Ичӧтик на, еджыд тугъя пашкыр бӧжнас весьт куим кузьта кымын, буди, сӧмын на и эм. Пушкыр гӧна зверьпи нӧшта некымынысь чеччыштіс да воши коз понӧльяс сайӧ. А. Одинцов, Ручпи.
дичь Вӧр-ва йылысь сёрниным миян нюжаліс. Ме пырысь-пыр жӧ казялі, кутшӧма висьӧ сьӧлӧмыс тайӧ коми дядьӧыслӧн зверь-пӧтка чинӧм вӧсна. И. Торопов, Дозмӧр чукыль. кп. зверь-пӧтка
логовище, логово удм. пӧйшур гу
клеточное разведение зверей
иж. беломорская ряпушка Весиг войын, узигас син водзас [Латкинлӧн] сулаліс югыд ваа визув Печора; вӧр, пушнина, сьӧмга, зельдь да мукӧд чӧскыд бур чери. Г. Фёдоров, Востым.
уд. чирок-трескунок Авторыс, Б. Павлов, помалӧ гижӧдсӧ тадзи: «А меным помнитсьӧ, мый ме коркӧ зидат (жыдач) лыйлі, коді ӧстальнӧй чой-воксьыс вӧлі кык пӧв ыджыдджык». Л. Палкин, Окота эськӧ тӧдны.
16зі
оса настоящая, или складчатокрылая — Шаньӧсь сідзсӧ найӧ, шаньӧсь, — меліа шуалӧ верӧсыс. — Прӧстӧ ог тӧд, мый накӧд лоӧма. Зі быттьӧ ставнысӧ чушкис. А. Попов, Нывбабаяс. кп. зі, удм. дуринчи
осиное гнездо Ляти Ӧдя бергӧдліс ӧтарӧ-мӧдарӧ юрсӧ, виччысис, кор бабаяс заводитасны зі позйын моз шумитны. Сылы и аслыс телепит вӧлі горзыштны. Г. Фёдоров, Колхозницаяс. кп. зі поз, удм. дуринчи кар
баран-производитель
баран-производитель
змея Муныштісны −−−, видзӧдӧны: важ кыз мыр вылын, вомӧныс, пазӧдӧм-кокалӧм юра, но мича серасьӧма на, Ваньӧлӧн сой кызта да кузьта кымын, нюжвидзӧ змей. И. Торопов, Тян. кп. змей, удм. кый
змеёныш кп. змейпиян, удм. кыйпи
угорь речной кп. шулим, удм. кыйчорыг
23зоб
зоб Кыдзи и пыр, сёян вор дінад [петук] котӧртӧ медводдзаӧн, но оз зіль ӧдйӧджык тыртны ассьыс зобсӧ. Кокыштас крӧшки-мӧд — вешйӧ бокӧ. А. Одинцов, Медводдза юса туй. кп. зоб, удм. ӵемон
молочко удм. дыдык йӧл
зобный жевок Сэки эньсӧ айыс вердӧ, а пияныс чужасны да — тшӧтш и пиянсӧ. Зобъяс небзьӧдӧ да нямыльнас и вердӧ. А. Одинцов, Кальсыяс.
зоопарк «Солист», тадз нимтӧны кӧинӧс, эз дыр ов Сибирын, патерасӧ сылы регыд сетісны Москваысь. Ӧні сійӧ олӧ зоопаркын да, гашкӧ, вӧтнас аддзывлӧ коркӧя гажа концертсӧ.Н. Канев, Скрипкалы сьыліс... кӧин.
турухтан кп. зӧрна, удм. куштонсэрттӥсь
28зук
л. печ. уд. широконоска удм. сукгурдо
крот обыкновенный
дождёвка
дождевой червь Пӧлыня юра часовня вывсянь чепӧсйисны лэчыд гӧлӧса тявканъяс ыбъяс вылӧ, медым ӧктыны зэр нидзувъясӧс. В. Безносиков, Шуда билет. удм. музъём нумыр