терминов: 52
страница 1 из 2
пегий Югъялан гӧна пегана вӧв тӧдіс кӧзяинӧс да пиньяссӧ жергӧдӧмӧн друг гӧрӧктіс −−−. Кӧзяин лэччис пос кузя, локтіс Пеган дорӧ да нимкодьпырысь тапкӧдыштіс вӧвсӧ −−−. Г. Фёдоров, Сиктса асыв. кп. пеганӧй, пеганӧй вӧв, удм. куӵо, куӵо вал
пегая лошадь
пегий
печ. годовалый олень
молодой безрогий олень
вс. пескарь Сы вӧсна мый ставыс тыдалӧ, син водзад. Кыдзи матыстчӧ ыджыд кельӧбыс, кыз юра гуринаыс — а на ногӧн кӧ, пежгаыс — нидзувторъя чут вугырыд дінӧ да и горша тшапнитӧ. И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
ящерица живородящая кп. пежгаг
иж. пыжик, выпороток Ещӧ козьналі пӧрысьлы [Катерина пӧчлы], медым кокыс эз кынмы, том кӧр куысь вурӧм кузь гӧленя чулкияс, чомсаяс ног, липичаяс. Ӧдя баб да Денис дед ыстісны сьӧд пежгуяс, кык вежонся теляяслысь мича куяссӧ. Н. Никулин, Яндо.
иж. новорождённый телёнок оленя Ванялы гожӧмнас, Иван лунӧ, вит ар тырис, абу нин дзоля, эз нин вӧв тувсовъя пежгу теля кодь, асьсӧ кӧръяслы талявны оз нин сет −−−. С. Терентьев, Лёк морт.
пыжик, выпороток — Эз, бурӧн [волісны]. Вежласьны. Кыстӧ и, пежкутӧ и, кӧр вольтӧ и — мый сӧмын эз вӧзйыны [йӧграяс]. Г. Юшков, Бива.
иж. пристяжной олень Кӧръяслӧн бӧр кокъяссянь пызйӧ кизьӧр няйт, кӧтӧдӧ даддьын пукалысьӧс. Личалыштлӧны пелейлӧн зэлалӧм лямкаяс, торъя ышмӧ вӧжжиувса пелейыс, выльӧн лямкаалӧмыс. Е. Рочев, Батьлӧн ордым.
моль рябиновая
рябинник Пелысь пу вылас быд ув вылын вӧрисны уна-уна сьӧдовруд ёкмыльяс — пелыськайяс. Найӧ крепыда кутчысьӧмаӧсь гыжъяснас увъясас да кокалӧны пелысь тусьяссӧ. С. Раевский, Пелысь пу. кп. пелыськай, удм. палэзьсиись
ухо Но синъясыс зэв на гӧрдӧсь [сюзьлӧн], ырнялӧны уліник шонді паныдыс, и кольквижӧн быгӧртӧм пельясыс чим сьӧдӧсь на, лӧсталӧны. Г. Юшков, Чугра. кп. пель, удм. пель
(сюзьлӧн)ушные перъя
конец уха Гожӧмнас вотчигӧн казявлім [урсӧ], сэки пожӧм кырсь рӧма вӧлі и кажитчис ёна ичӧтджыкӧн. Тӧв кежлӧ вежӧма пасьсӧ, пель йывъясас кузь сіяс быдмӧны. В. Торопов, Коді ёгӧссис. кп. пель йыв, удм. пель йыл
ушной проход — Сӧмын пӧ матӧджык сибӧд [оштӧ], ачыд сибӧдчы ли да куж лыйнытӧ — сьӧлӧмас либӧ кӧсичаас, пель розь пырыс юр вемас ли... И. Торопов, Вошӧм гортӧ мунан туйыс.
(урлӧн)ушная кисточка Арыс лои гажа, кос, ноябрь тӧлысьӧдз зэр тусь ни лым чир эз усь. Кӧть войясын кынмавліс, луннас шондіа, кыдз шуласны, вый войталӧ. Сійӧн и урыс дыр эз во, гӧныс пыр на усьӧ и пель ситӧм. В. Торопов, Мудер зверь.
пелядь Пыж пыдӧсӧ ляскысис медводдза пелядь — польӧ кодь тшӧг, зэв ичӧтик юра да кыз тушаа, крута лыбысь мыш выла. Негырысь эзысь сьӧмыс кузяла ногыс быттьӧ вералӧ чикльӧдлӧм сутуга кодь визьясӧн. И. Торопов, Арся сьыланкыв.
уховидный прудовик
ушастая сова — Но, пырав, — шуис Ангелина. — А он лысьт ме йылысь... Пеля сюзь моз ме вылӧ видзӧдӧ, кысь нин эськӧ благӧслӧвенньӧыс да. Г. Юшков, Чугра. удм. пелё кучыран
животное Иван Тимофеевичлы некыдз эз во сьӧлӧм вылас Кӧсьта ая-пиялӧн ывлавывса пемӧсъясӧс татшӧм сяма радейтӧмыд. Сійӧ, вӧлӧмкӧ, пемӧсъяс, пӧткаяс да гагъяс йывсьыд зэв уна книга лыддьӧма да, гашкӧ, профессор мында тӧдӧ. В. Безносиков, Вильыш Вӧръю. кп. пода, удм. лулос
линька животных
линька животных
конституция животных
(бурмӧдӧм вылӧ)отбор животных кп. пода бӧрйӧм, удм. пудо-животэз ӟечлыкезъя быръён
иж. оленёнок двух-трёхнедельного возраста Вась Васьлӧн стадаыс гоз-мӧдысь пыравлӧма Евсей Ваньӧлӧн вердчанінъясӧ. Сылӧн пастукъяслы некымын лун нин эз сюр вежон сайын вошӧм кык тӧлысся пендук теля да ар тыртӧм нялуку. С. Терентьев, Биа дадюла.
иж. шкура оленёнка двух-трёхнедельного возраста
иж. оленёнок двух-трёхнедельного возраста
первощённая сука
задний проход «Тайӧ ме кӧ-а, — думайтӧ [Муза]. — Дерт, ме. Ставыс тай места вылас −−−. Гӧнӧй шыльыд −−−. Сӧмын вот бӧжӧй тай менам, бӧжӧй... О-хо-хо! Тайӧ абу бӧж, а йӧз серам. Весьт кузя и эм сӧмын, весиг перзянӧс оз тупкы». Е. Афанасьев, Верстьӧяслы мойд.
кедровка или ореховка Мустӧма, тшӧкъялӧмӧн, горзісны перкъяс. Найӧ пыллисны воӧм сус кольяссӧ да чирксисны-вензисны пӧтлытӧмнысла. Г. Юшков, Чугра. кп. перк, удм. пушмульысиись
л. пескарь кп. пескан
лет. пескарь
сс. дровосек — А коді нӧ эськӧ татшӧм пучейсьыс артмӧ, дедуш? — Со тай нӧ пукалӧ кузь ускаыс... Пескералысьыс. Ваньӧ чепӧльтіс шевкнитчӧм кузь усъясӧдыс лы кодь чорыд кышӧда ыджыд гагӧс. И. Торопов, Тян.
вс. лл. пескарь Каньӧс босьтіс кыйсян руыс да ӧти бӧрся мӧдӧс черияс кутіс лэптавны. Ляпкыдінӧ чукӧртчӧм арпиян, пескышъяс да мукӧд посни чери Тимопейлӧн лэчыд гыжъясысь эз вермыны пышйыны. В. Куратов, Мусуктӧ сьӧлӧмыд бӧрйӧ.
выделанная шкура кп. нӧйтӧм кучик, удм. посэм ку
овчина
невыделанная шкура
лемминг обский Колӧ вӧлі кӧть неуна гӧгӧрвоны психикасӧ стрӧительяслысь, кодъяс коркӧ волісны татчӧ овтӧм ді вылӧ моз −−−: ӧд тані эз быдмыны ни дикӧй картупель, ни пӧтӧс виноград, эз котравны кӧзапиян, а весиг тундравывса пеструшка шыр и сійӧ дзебсьыліс уна тӧлысьяс кежлӧ −−−. В. Юхнин, Тундраса бияс.
выход — Куласны тэныд! Йиа кыныс быттьӧ видзӧ на [ӧвадыслысь] кольксӧ да. Куим во бӧрын на гагйыс петӧ, мед сӧмын шондӧдлас. Г. Юшков, Верӧстӧм.
1. петух Сыв-мӧд на вӧччыліс вермысь петукыс пышйысь бӧрся, сэсся косіс курӧгъяс дінӧ, пыркӧдчыштіс да зэв важнӧя прӧйдитіс курӧгъяс костті и раз дасысь дорвыв чукӧстчис аслас вермӧм йылысь. П. Доронин, Парма сьӧлӧмын. кп. ай курӧг, удм. атас 2. самец лесной дичи (глухаря, тетерева) Вӧлись сы бӧрын кутісны кывны борд шыяс. Гашкӧ, кызь петук чукӧрмис. Мыйсӧ найӧ оз вӧчны: усьласьӧны ӧта-мӧд вылас, чеччыштласны вывлань, чорыда швачӧдчӧны бордъяснас. В. Торопов, Тар койт вылын.
петуший хвост кп. петук бӧж, удм. атас быж
петуший гребень А со ыджыд чипан котыр водзын, дӧвӧльпырысь кургигтыр, тшапа восьлалӧ вылын юра да ыджыд сорса петук. И. Торопов, Муным нималӧ пармаӧн. кп. петук сорс, удм. агас ӟуски
петушья борода
домашняя птица Лои тайӧ важӧн, кор сиктъясын быд крестьянин оліс торйӧн. Семьялӧн аслас вӧлі му-видз, вӧв-мӧс, ыж-баля, петук-чипан. Ӧти кывйӧн кӧ, колхозъяс да совхозъяс котыртчӧм водзвылын. А. Лыюров, Любава-кавалерист.
крапивник удм. пушнер ӟольгыри
гусеница крапивницы